Моя сестра три роки зустрічалася з хлопцем, при найменшій можливості натякала йому на весілля, потім вже відкритим текстом про дітей говорила, але хлопець щоразу шукав відмовки. З батьками давно знайомі, живуть разом, усе було чудово, але узаконити стосунки хлопець не поспішав, чи навіть більше – не хотів.
Чому він взагалі відмовлявся одружуватися з коханою дівчиною? Складав гроші на квартиру, займався самоосвітою, розвивався, словом. Сестра все чекала, вже і 30 не за горами, а очікування давалося все важче.
Друзі і рідні переконували, що не варто витрачати на нього час, що потрібно якнайскоріше йти від нього і знайти такого, котрий не буде чекати вмовлянь, а сам зробить пропозицію. Але ж ні, вони продовжували зустрічатися, у стосунках усе було добре, крім одного цього моменту з весіллям.
У підсумку він зробив пропозицію сестрі аж через 4 роки. Навіть день весілля обговорили, повідомили рідним. А потім, за два місяці до весілля, моя сестра вирішила, що вони не підходять один одному – і пішла від нього. Всі, звичайно, ахнули і це м’яко кажучи. Так довго сподівалася і чекала, і в підсумку покинула його, взяла квартиру в кредит, іншого хлопця знайшла і живе щасливо, про втрачений час не шкодує.
Її ж колишній, навпаки, дуже шкодує тепер, просить повернутися, але сестра каже, що не змінить свого рішення. Відверто розповіла, що за час підготовки до весілля зрозуміла, що не зможе життя прожити з цією людиною. Він щоразу натякав, що Аліна випросила у нього святкування, що він це робить не з власного бажання, а просто тому, що вже не може слухати її скиглення. Словом, не вартує один день у білій сукні зіпсованого життя. Не та він людина, не та. І навряд чи коли-небудь зміниться.
Соня 26 років.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
