Моє особисте щастя нині висить на волосині, а все через непримиримий характер мами моєї. От сказала вона, що от так бути повинно, то хай хоч світ перевертом, а так бути повинно. Навіть зараз, коли вона бачить, що її думка явно не правильна і на кону моє щастя, все одно на своєму стоїть і крапка.
Перший шлюб у мене е склався через надто вже всюдисущу свекруху. Вона мені і в супі і в борщі була, по п’ятам ходила, за кожен крок звіт вимагала. Я протрималась аж три роки, а потім вирішила, що з мене досить. Чоловік мій не був проти, адже завжди був під впливом матері.
від того шлюбу у мене залишилась донечка. Після розлучення я повернулась до матері, але жити там довго не могла, бо ж на життя потрібно було заробляти, та й не стара я і хотіла особистого щастя. Вирішила, що поїду на роботу у столицю, а доньку заберу, коли влаштуюсь. На той час моїй Олі було лиш пів року і мама моя хоч і не хотіла, але пішла в декрет і доглядала донечку.
Я влаштувалась у квітковий магазин. Заробіток був хороший і стабільний, от тільки робота дуже важка і були нічні зміни. Звісно, при такому графіку про те аби Ольгу до себе забрати і мови не було, та й приїздити я часто не могла, адже робота, та й друзі тут у мене з’явились. Передавала мамі частину зарплати, а сама брала підробіток, аби мати за що у салон сходити і одяг новий придбати.
Так минуло п’ять років і тут я познайомилась у тому ж квітковому магазині. з Ігорем. Він купував квіти для співробітниць і ми якось одразу одне одному сподобались. Стали зустрічатись, а невдовзі уже й жили разом. Ігор має хорошу роботу і досить таки гарно заробляє. Мені вже не потрібно було так важко і багато працювати, я видихнула.
Ми кілька разів злітали на відпочинок, планували вже весілля, аж тут моя мама на порозі нашої квартири з’явилась. Вона приїхала не сама, а з Олею. Бачте, вона вирішила вийти на роботу, адже хоче заробити на пенсію, а Ольгу вона привезла до мами, тобто до мене.
Для мене це було подвійною неприємною несподіванкою, адже я нічого не говорила Ігорю про те, що маю доньку. Я вважала, що мамі і так все зрозуміло і донька ростиме у неї, але мама вирішила, навіть зі мною не порадившись, інакше.
Тепер моє особисте щастя висить на волосині, адже я бачу, як змінились наші з Ігорем стосунки відколи в нашому домі Оля з’явилась. Телефонувала мамі і не раз, говорила, просила увійти в положення, але вона мене не чує.
— Ти мама? До мене які питання? – ото і вся її мова.
Ну як? Як так можна? У мене тільки все налагоджуватись почало, а мама таке втнула.
Може вона не хоче, аби я щасливою була? Інакше, я пояснити її вчинок просто не можу.
06,03,2023
Головна картинка ілюстративна.
