Микола саме витягував білизну із пральної машинки, коли почув, як хтось гупає у вхідні двері. Спересердя пробурчав:
– Кого ще приперло із самісінького ранку? Мабуть, сусід знову буде прохати позичити гроші або похмелитися…
За матеріалами – Вісник Переяславщини.
Відчинив двері й уже приготував кілька «тепленьких» слів для прохача, але змінив гнів на здивування, бо за дверима стояла незнайома симпатична жіночка. Молодичка прискіпливо оглядала Миколу. Той промимрив:
– Ви, мабуть, помилилися квартирою, бо я вас не знаю! Може, до дружини, так вона на роботі.
Жінка вигукнула:
– Ага, якраз суміщає приємне із корисним! Завела любасика, працюють разом у поті чола!
Микола хотів щось сказати, але відразу опанував себе, запросив молодицю в квартиру, щоб сусіди не чули її розмов. З притиском мовив:
– Сиди тихо. Поки моя Люся не прийде, розберемося, що ти за птиця! Женеш небилиці на чесних жінок, а сама хто?
Молодичка не перелякалася, примостилася на дивані, оглянула квартиру:
– Воно й добре, що “цієї” нема вдома. Як прийде, то разом з вами попрацюємо. Ви відучите її гуляти, а я – заглядати на чужих чоловіків! Мене звуть Марина, я дружина залицяльника вашої жінки!
Миколу ніби хто водою облвив. Витріщив очі:
– То ви точно знаєте, що моя Люсінька із вашим теє… як його?..
– Ось на телефоні фотки, де вони милуються. Кілька днів стерегла голубків, куму, сестру та кума залучила до спостережень. Не відкрутяться!
Микола не знав, що відповісти. Інколи він помічав за своєю пишною Люсінькою, що вона частенько затримується допізна на роботі, що не завжди бере слухавку під час обідньої перерви. Були й інші здогадки, але щоб таке! Він готовий був провалитися крізь землю. Це не якісь вигадки, фотки – дуже переконливі.
– І чого їй не вистачає? Сам город обробляю, готую вранці їсти, дитину із садочка та в садочок воджу! Сьогодні он генеральне прибирання затіяв, перу.
Марина заглянула у ванну кімнату:
– А порошок та засоби для гігієни теж самі купуєте? Неподалік від вашого дому нещодавно відкрили торгову точку, де значно якісніший товар та й ціни просто смішні. До речі, я там працюю, заходьте.
За кілька хвилин Марина розповіла Миколі, як правильно прати делікатні речі, який купувати ополіскувач та як зекономити на покупці рідкого мила. У свою чергу, Микола поділився досвідом, як із простих продуктів приготувати гарячі бутерброди. Він зробив їх за п’ять хвилин, чим несказанно подивував Марину. Вона визнала, що «бутики» дуже смачні, а зелений трав’яний чай – нектар! Микола пообіцяв, що на днях зайде й відремонтує змішувач у ванні. Вдома в Марини. Жінка пожартувала:
– І чому ми раніше не познайомилися? Роботящий, охайний, симпатичний! Не можна гудити власного чоловіка, але скажу по правді, що він ніколи їсти не готував. Лише раз, коли я була у стаціонарі. Але так обляпав плиту, що мусили нову купувати.
Як їсть, то голосно плямкотить, уночі хропе, зубну пасту не закриває, ніколи нічого путящого не подарував, крім халату… на розмір меншого!
Микола й собі промимрив:
– А ви така ощадлива! Моїй скільки не зароби грошей, все розпустить. Оце недавно наростила такі довгі нігті, що боюся й зауваження зробити, ще подряпає! А вії на півобличчя, а парфуми, а помада. Все це дуже дорого. Але я мовчу.
… Минуло кілька місяців. Микола та Марина вдають, що не знають про «службовий» роман. Поки ті на роботі, вони теж знаходять спільні інтереси – мстять! І ця відплата така солодка!
Автор – Людмила Левченко.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
