fbpx

Минулого тижня я випадково почула розмову чоловіка з колишньою дружиною. Динамік у нього гучний, тому її голос я знаю добре. Я вже майже пішла, щоб не підслуховувати, як мене зупинила одна єдина фраза сказана чоловіком. Дуже вже мені цікаво стало, до чого ж все

Розлучився чоловік з своєю колишньою близько п’яти років тому, дружина сама подала на розлучення, щось її не влаштовувало. Я не розпитувала, що у них там сталося, тому що і всієї правди не дізнаєшся, і не бачу сенсу ворушити минуле. Мені досить було знати, що там є колишня дружина і дитина. З дочкою чоловік спілкується, до нас він її не приводить, вони гуляють в парку, ходячи в кіно, на каруселі, кудись ще.

Ще чоловік платить аліменти. На мій погляд, цілком пристойні. Якщо там мама працює, то дитина повинна бути забезпечена від і до. Всі витрати на оздоровлення, навчання і відпочинок чоловік оплачує понад аліментів. Я не скаржуся, зарплата у нього нормальна, навіть після всіх виплат залишається досить, на життя нам вистачає, я теж в будинок гроші приношу.

Але іноді доводиться чоловіка притримувати. У своїй щедрості він іноді буває дуже марнотратний, а у нас є і свої сімейні потреби, не всі ж на дитину спускати. Тим більше, коли гроші витрачаються не на щось важливе і потрібне, а на чергові примхи, типу, планшет, другий велосипед, гіроскутер і все таке. Іноді він до моїх аргументів прислухається, іноді я поступаюся.

Жили ми, не тужили, поки близько півроку тому чоловік не прийшов додому з сумним обличчям і поганими новинами. Він сказав, що його відділ завалив один контракт, тому премії найближчий рік він може не чекати. Премія там досить відчутна була, становила мало не половину зарплати.

Він відразу попередив, що я можу годувати його одними макаронами, але аліменти він продовжить платити, а все інше буде віддавати мені до копієчки. Жест красивий, але він точно знав, що я так не вчиню. Ми ж все-таки родина, щось придумається. А з приводу аліментів я його навіть підтримала, дитина не винна, що така закарлюка вийшла.

Вільних грошей стало відчутно менше, тому що після виплати аліментів половинчаста зарплата чоловіка була смішною. Ми переглянули бюджет, вибрали, що найближчим часом зможемо виключити, на чому заощадити, все порахували – жити можна. Про відпустку довелося забути до кращих часів, але чоловік обіцяв, що в наступному році вже точно все повинно налагодитися, тоді і з’їздимо.

Минулого тижня я випадково почула розмову чоловіка з колишньою дружиною. Динамік у нього гучний, тому її голос я знаю добре. Я вже майже пішла, щоб не підслуховувати, як мене зачепила фраза “вчора кредит оплатив”. Дуже мені стало цікаво, про що мова, але вони перейшли на іншу тему. Але мене ця фраза не відпускала, тому що у нас з чоловіком кредитів немає, принаймні, я так думаю.

Спочатку я намагалася викинути з голови цю фразу, але не виходило. Щоб зайвий раз не перейматись, вирішила запитати чоловіка прямо, чого соромитися, ми ж сім’я. Запитала і зрозуміла, що зараз він буде казати не правду.

Одна з особливостей мого чоловіка, він коли він говорить неправду, завжди червоніє, завжди. Це вже сто разів перевірено. Почервонів він і в той раз. Почав лепетати, що це по роботі там, вони брали якусь техніку, а взагалі підслуховувати недобре. Але я запитала прямо і він в результаті зізнався.

Виявляється, що півроку тому колишня дружина взяла в кредит машину. Але її зарплати на погашення кредиту не вистачить. Точніше вистачить, але тоді їй доведеться дуже економити. Тоді вона почала просити мого чоловіка.

Колишня сказала, що дівчинка в цьому році йде в школу, потім буде ходити на гуртки, а у їх будинку поблизу нічого такого немає. Тому дитину доведеться возити. Але зараз такий час, що в громадському транспорті з дитиною не варіант зовсім. Та й дитині комфортніше буде.

Чоловік знайшов ці аргументи дуже переконливими і погодився оплачувати кредит на авто. Брала вона, слава богу, не “Лексус”, тому він планував за рік віддати кредит повністю. А мені чоловік не сказав, тому що був упевнений, що я це не схвалю. Ще б мені таке схвалювати!

Колишня у нього молодець просто, так вдало все обернула. До неї навіть питань немає, кожен намагається влаштуватися трохи краще. До чоловіка у мене питань набагато більше.

Я розумію, там його дочка, але головою-то своєї міркувати треба. Машину купили, щоб дитину возити. Куди вона її возити буде, якщо сама працює з дев’яти до шести, по гуртках? Якщо потім їй квартира знадобиться, щоб дочка в школу могла пішки ходити, він їй потайки від мене іпотеку візьме?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page