Надя вирішили вийти заміж за іноземця. Приклад наочний вона мала – рідна тітка вже роки в Італії і має там «сеньйора». Чи вони одружені вона так і не підтверджувала, але точно з ним жила. Все неї склалося банально – поїхала доглядати стару жінку і тепер доглядає сина тієї жінки. Сюди дітям передає гроші, весілля їм поробила і квартири покупувала.
Така перспектива Наді дуже подобається, бо вона недавно розлучилася, а на одні аліменти не дуже забезпечиш майбутнє дітям. І хочеться звичайного жіночого щастя, щоб разом за ручки на пляжі і в тяжкі будні підтримувати один одного, а не виясняти, хто більше винен в тому, що сталося.
Отож вона зібрала речі і поїхала в європейську клінінгову компанію. Робота була важкою, треба було мотатися з одного кінця міста в інший, але мрія про принца, що відкриє їй двері в свою квартиру і своє серце додавала їй сил.
Але частіше відкривали жінки і, коли бачили, що Надя без обручки, то просто не пускали її в ті кімнати, де перебував чоловік, а самого чоловіка не пускали в кімнату, де прибирала Надя. Вони просто висіли над душею і слідкували чи вона ретельно все прибирала. Одна пані навіть сказала: «Доця, я вже по звуку чую, що ти не правильно миєш підлогу».
Поки Надя призвичаїлася до графіку, вивчила місто, мову, то вже прийшлося збиратися назад. З кавалерів їй трапилися тільки співгромадяни, які теж трудилися на чужині і прагнули ласки і любові. Але Надя походила на пару побачень виключно заради інтересу і з нудьги. Нічого захоплюючого не було.
Єдиним приємним бонусом була зарплата, яку вона привезла додому і змогла трохи полегшити собі життя. Вирішила, що поїде ще, але вже не суто за грошима, а виділить час аби і на побачення ходити з іноземцями, і мову вивчити. В українських чоловіках вона розчарувалася остаточно. Чого вартий лише її колишній. Подруги взяли її на сміх, що вона комусь там за кордоном потрібна. Але Надя впевнена, що все й неї вийде.
Фото ілюстративне.
