Напруження у повітрі я відчула одразу ж, як поріг доньчиного дому переступила. Сваха привіталась якось зверхньо і двозначно: “Ну, заходьте, раз уже прийшли”. Після такого я не знала, чи йти додому, а чи все ж зайти, бо ж мене ніби як на гостину було запрошено. Коли ж вручила онукам по 20 євро за коляду, почалось таке, що й описати сором.
Я з чоловіком на заробітках десятий рік. Хоча як, з чоловіком. Їхала я в ту Італію, бо вже дійшло до того, що в домі нічого й не мала – чоловік постарався.
Мій Микола ще замолоду гарно за комір закладав, але то було у нього періодами. Коли був при тямі, то інша людина: господар, що працював рук не покладаючи. Заробляв він дуже гарно, у нас окрім того були повні хліви худоби і птиці.
Однак, як тільки він “наступав”, то мусили ми усі ховатись. За тиждень міг спустити все, що заробив за рік. Я лиш встигала бігати селом та забирати те, що він виносив із дому. Коли ж до тями повертався, щиро каявся і втричі краще працював.
Так ми собі і жили, але з роками мій чоловік все глибше занурювався у безодню.
— Забирай його від дружків і вези сюди, бо по світу з торбою він тебе пустить, – мовила мені сестра телефонуючи з Італії.
Так ми й подались “на заробітки”. Але, виходить, що працюю я, а мій Микола зрідка має де який підробіток. Однак, таки на дно склянки не зазирає, так і мені спокійно.
Ну, хто тут працює і знає, скільки коштує оренда квартири і як то жити на гроші від прибирання двом людям, той зрозуміє, що розкошувати ми не маємо змоги і більшість зарплати моєї іде на життя наше. Однак, розуміти того не має бажання наша із Миколою донька, а вірніше – свати мої.
Юля заміж вийшла за хлопця із нашого села і одразу пішла у невістки, хоч я і вмовляла її того не робити. Однак, свати були багаті люди, їхній дім був повною чашею, а у нас у той період було і порожньо і тривожно, тож донька і не думала мене слухати.
Свати ж, як тільки ми на заробітки поїхали, одразу почали мені у розмовах нахвалювати і каву італійську і меблі тамтешні і сантехніку. Мова була у тому ключі, що через появу у їхньому домі молодої сім’ї, вони мусять робити розширення і ремонт з нуля, та й онуки скоро Юля моя їм принесе.
Микола натяки чув, як і я, але віддавати зароблене у хату сватів ми наміру не мали. Та й з якого то дива? Юля працювала вчителем, мала зарплатню, тож могла спокійно вкластись у ремонти ті. Однак, чекали вони грошей саме із нашої сторони.
Так, я передала одного разу тисячу євро, але то було на меблі і шпалери у кімнату доньки і онуків. Для мене то були неабиякі гроші, але з тону свахи я бачила, що не вгодила і тим.
А це, приїхала я на святки в село. Мала які справи коло своєї хати, бо ж там десять років ніхто не жив. Що підремонтувала, що докупила, а на Різдво мене донька запросила до них.
Одразу я відчула, що треба йти додому, бо вже на порозі сваха сказала, що я можу зайти, раз уже прийшла. Відчувалось і зверхнє ставлення тоді, як водили вони мене своїм домом оновленим. Що сказати, як маєш гарні гроші, то й зробиш усе якісно і зі смаком.
А коли вже стали діти колядувати, та я їм по 20 євро дала, то сват аж підскочив.
— Ну, не сором тобі, свахо? Чи як доньку віддала заміж, то й з рук збула. А чи ми тільки мусимо у молоду сім’ю тримати і їм допомагати? А чи віддала на все готове і можна гуляти не згадуючи про те, що вона в тебе й є?
Донька із зятем тихо вийшли з-за столу забравши дітей, а я лишилась сам на сам із сватами.
— Якщо тяжко вам, свате, то не тягніть воза, а дайте сину подорослішати вже. Може тоді і хату він собі придбає і жінку у своє приведе, а не до матері на кухню. От тоді й будемо говорити, що їм хто дав.
Донка мені після того не телефонувала, як і свати. Не розмовляємо ми тепер.
Мені дуже прикро, що Юля наша пішла на поводу у тієї родини і не бачить речей у правильному світлі. Ми з чоловіком не з кам’яною душею, маємо гроші на покладі для Юлі. Однак, отримає вона їх і витратить на власний дім, а не на хороми сватів.
От хіба ж ми не правильно розсудили.
Поясніть, от ви б передавали гроші зароблені на те, аби свати у своїй хаті ремонт зробили, хай, навіть і для того, аби ваша донька там жила.
Дарина Т.
Головна картинка ілюстративна.