Кілька років тому я одружився. Моя дружина – звичайна дівчина, її батьки теж. Не можу сказати, що вони прямо набагато вищі за мене по статусу, але живуть значно краще. Мої батьки – звичайні робочі, батьки дружини – викладачі в університеті. Плюс до всього моя дружина єдина дитина, а у мене ще брат і сестра. Загалом, я не найкращий варіант для їхньої дочки, як одного разу сказала мені теща чи то жартома, чи то серйозно.
Але тим не менше, відносини у нас самі звичайні. Так, мої нові родичі не в захваті від мене, але вони люблять свою дочку і прийняли її вибір. Можна сказати, що ми спокійно переносимо один одного. Я ніколи не дозволяв собі з неповагою ставитися до батьків дружини, а вони до мене. Так ось і жили.
Але ось нещодавно трапився один неоднозначний момент, який мене вивів з рівноваги. Справа в тому, що тесть з тещею подарували нам квартиру. Всі ці кілька років після весілля ми жили в орендованій. І ось тепер нам зробили такий подарунок. Моя дружина була просто в захваті! Та й я теж був дуже радий. Свої квадратні метри, як не як. Наступні кілька місяців пролетіли в клопотах з ремонтом і облаштуванням нашого нового житла.
Переїзд відзначали голосно, влаштували сімейний обід, запросили друзів. Одним слово, ми були раді такому приємному і важливому подарунку. І я тоді навіть відчував вдячність по відношенню до батьків дружини. Вони знали, що нам доведеться довго збирати на власне житло. А так, як вони дуже люблять свою дочку, то зробили такий подарунок для неї! Я поважав цих людей тоді! Вони не стали дорікати мене в тому, що я не в змозі купити квартиру, а зробили це самі. Адже у них така можливість є.
Але, коли радість і ейфорія трохи згасли, я дізнався одну невелику, але неприємну деталь. Справа в тому, що батьки дружини оформили куплену ними квартиру на себе! Звичайно ж, я не очікував, що вони подарують її мені! Але чому не дочці? Чому не оформити документи на її ім’я? Чи не зробити свою дочку власницею? Що це означає? Чи повинен я розглядати це як прояв їх ставлення до мене? Що мені взагалі думати в цій ситуації я вже просто не знаю! Моя дружина не бачить в цьому нічого такого. Каже, що, напевно, так було простіше для батьків, ось вони так і зробили. І, врешті-решт, ця квартира все одно рано чи пізно буде належати їй.
Я це все розумію, але мене все одно чіпляє ця ситуація! Невже батьки дружини сумніваються в мені? Може вони думають, що я поведу себе нечесно? Думають, що, наприклад, в разі розлучення я зможу претендувати на цю квартиру? Вони не хочуть, щоб це житло вважалося спільно нажитим? Або мені все це тільки здається дивним і моя дружина права? Як розуміти такий вчинок тестя і тещі? Чи є в цьому прихований підтекст і вони вважають мене чужим і усіляко свою доньку оберігають?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
