Молоді люди якраз вийшли з машини та прямували до входу. Заклад був просто чудовий! Статуї левів біля входу, позолочена вивіска, мармурові сходинки, швейцар, який мав благородний вигляд. Елітний ресторан.
А безхатько пояснив своє попередження. Бачите смітник? Він майже порожній. От біля іншого ресторану навпроти смітник просто чудовий! Там щодня можна знайти смачні та майже свіжі продукти. Як тільки у них закінчується термін придатності — працівники закладу одразу викидають їх у смітник! Хоча, можна сказати, що ті продукти ще цілком придатні для вживання. І багато відходів. Куряча шкіра, риб’ячі голови, м’ясні кістки, соковиті краєчки огірків.
А в цьому ресторані в смітник викидають тільки пакети. Наприклад, від креветок, у яких термін придатності закінчився ще три місяці тому. Або упаковки від такого ж масла з простроченою датою та нестерпним запахом. І все. Решту вони не викидають. Хвости та голови. Прокручують у м’ясорубці та роблять паштети. Або жульєни з фрикадельками.
Вислухавши те, що сказав їм безхатько, молодим людям стало неприємно. Адже цей обездолений чоловік мав рацію. Коли залишається багато відходів, це ознака хорошого життя. А коли відходів немає, лише упаковки з простроченими термінами придатності — це погана ознака.
Так і з людьми. Якщо у вас немає відходів у вигляді переживань, тривог, гніву, сліз чи спогадів — то, швидше за все, у вас далеко не все гаразд. Стерильна чистота контейнера — ознака того, що багато простроченого та несвіжого переробляється заново у сумнівні паштети. І людина отруює себе цим… Навіть якщо фасад просто чудовий!
Щось доводиться викидати у контейнер і потім відвозити на сміттєзвалище. Це нормально, якщо не надто захоплюватись. І викидати саме у контейнер, а не під чужий поріг.
Спостереження досвідченого безхатька були дуже глибокі і влучні. І він мав рацію — у розкішному ресторані того ж дня люди отруїлися чимось несвіжим і приготованим із несвіжих продуктів.
Ганна Кip’янова.
Фото ілюстративне.
