— Не знаю вже, що робити! — скаржилася мені моя подруга Аліна, — нормальні чоловіки перевелися. Одні “все навпіл” залишилися! Рік назад я від такого втекла, гублячи шльопанці. І ось знову, здається, на ті ж граблі! Півроку зустрічаємося, все добре, заговорив про весілля навіть! Почали обговорювати з ним майбутнє життя, і у мене дежавю: він хоче, щоб дружина була повноцінним партнером, працювала з ним нарівні, і стільки ж грошей в сім’ю приносила. Тобто не те, щоб жінці не працювати взагалі, а займатись домом – він не згоден навіть на те, щоб я, припустимо, коли будуть діти, влаштувалася кудись на неповний день, або на неважку роботу недалеко від дому. Розумієш? Ще один “все навпіл”!
— “Все навпіл” — це ж треба таке визначення цікаве придумали! Прикольно! Слухай, в ці ігри можна пограти, поки обоє молоді безпроблемно. Гроші заробляти однаково, роботу по дому ділити навпіл – разом прибирати, разом готувати, посуд і унітаз мити по черзі. Такий собі студентський гуртожиток, тільки графіка чергувань на стінці не вистачає… А в декреті як? Теж все ділити???
— Саме так! Перед декретом відкласти — зі своїх, зрозуміло, не з спільних. Ну і з дитиною не сидіти роками. Брати няню і йти працювати, тому що на няню потрібно заробляти.
— Тааак! Згодна, на такого чоловіка не варто і час витрачати. А заміж виходити і поготів. Він покине в декреті, в недузі, в безробітті. Краще одній жити, ніж з таким. Або з подружкою з якою квартиру орендуєш, щоб не нудно було — ось там логічно, так, все навпіл. А заміж не для такого життя виходять. Сім’я — це все-таки інше. Підтримка насамперед — і в горі, і в радості, в бідності, і багатстві…
— Ось, я так і сказала вчора своєму! Докоряв мені меркантильністю! Весь, каже, цивілізований світ так живе! Жінка теж повинна працювати, причому нарівні. А ти, каже, хочеш сісти на шию і їхати. Прикро, що зараз все більше чоловіків так міркують. Знайти відповідальну людину, готову утримувати сім’ю, нереально, мені здається. Виходити заміж за “все навпіл”, чи що? Швидше за все, нічого з такого шлюбу не вийде. Але варіантів поки немає…
А ви згодні, що шукати чоловіка, який готовий забезпечувати сім’ю, дружину і дітей, це меркантильно? Жінка повинна розраховувати тільки на себе і не мріяти “сісти на шию” навіть на той час, коли буде доглядати за малям і піднімати на ноги спільну дитину?
Чи можлива щаслива сім’я з “все навпіл”, як вважаєте? Чи щастя буде тільки до перших проблем? Що думаєте?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
