Я з чоловіком живу в невеликому містечку. Чоловік працює електриком, а я в банку касиром. Живемо в своєму будинку, тримаємо невеликий город і маленьке господарство. Є син, який сам виховує п’ятирічну внучку. Так вийшло, що моя невістка їх покинула, коли внучці виповнилося три роки. У житті буває різне, ніколи ні від чого не зарікайтеся.
Коли син познайомив нас з майбутньою невісткою, ми були раді. Вона здалася простою і доброю дівчиною. Все було чудово. Вона вчилася в педагогічному коледжі і жила в гуртожитку, але часто приходила до нас в гості. І ось в один прекрасний день, вони прийшли до нас ввечері додому і сказали, що потрібно дуже серйозно поговорити. За вечерею вони сказали, що чекають дитину. Спочатку ми остовпіли, але потім зраділи, що станемо бабусею і дідусем.
Молоді стали жити з нами. Виявилося, що наша невістка з села, з неблагополучної сім’ї. Але по ній зовсім цього не скажеш. З родиною вона не спілкувалася. Діти розписалися і незабаром ми дізналися, що у нас буде внучка. Невістка, бувало, йшла гуляти, могла відключити телефон, ми хвилювалися. Вона весь час виправдовувалася.
Через кілька місяців дівчина подарувала нам чудову дівчинку. І тут все почалося… Спочатку до неї почали приходити подруги на каву, а потім приносили і чогось міцнішого. Син був проти цього і ми теж. І вона почала до них ходити в гуртожиток. Син і невістка почали з’ясовувати стосунки, ми намагалися не втручатися. І ось після чергового непорозуміння, вона подалась ночувати до гуртожитку. Прийшла вранці, стала вибачатися перед усіма, і сказала, що більше таке не повториться. Але, це стало повторюватися все частіше і частіше. Донькою вона взагалі не займалася, ночами була не зрозуміло де, навчання в коледжі закинула.
Син не витримав і подав на розлучення. Вона навіть не була на засіданнях. Син зібрав всі її речі і відвіз в гуртожиток. Після цього вона у нас не з’являлася взагалі. Внучка і зовсім не помітила відсутність мами. Єдине, часто запитує у сина чи знайде він їй нову маму.
Два роки минула, як її не було, а минулого тижня прийшла. Ледь двері з петель не зняла нам. Волала на всю округу, що ми її дитину не отримаємо. Мовляв, вона обожнює доньку і хоче її забрати. Добре що онука була на гостині у родичів і нічого того не чула й не бачила.
Невістка і справді до суду подалась. Виявляється вона має нового чоловіка і більше дітей мати не може. От і згадала про свою доню, якої два роки в очі не бачила. Ми усі зараз навіть говорити не можемо від переживань. Чого очікувати? Батьківських прав її не позбавляли, а тепер що? А якщо і справді забере вона наше сонечко казна куди?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
