З недавнього часу ми з чоловіком працюємо у віддаленому режимі. Я думаю, що причину всі розуміють. Мій чоловік займається програмуванням, а я є бухгалтером у солідній фірмі. Також на дистанційне навчання перейшли наші діти. Вони теж цілими днями перебувають удома.
Тепер у нашому домі не лише сім’я, а робота та школа одночасно. Це дуже некомфортно, але доводиться звикати до таких умов, адже ситуацію змінити не можемо.
Раптом учора мені подзвонила двоюрідна сестра і задоволеним голосом повідомила, що має намір приїхати до нас у гості. Вона разом із чоловіком хоче гостювати у нас тиждень. Її чоловік зараз залишився без роботи, а вона постійно перебуває вдома з дитиною. Їм нудно, тому вирішили приїхати та відвідати нас.
Їхній дитині всього 3 роки. Я одразу сказала, що зараз ми не можемо прийняти гостей. Мій чоловік облаштував робоче місце на кухні, я у нашій спальні, а діти дистанційно навчаються у своїй кімнаті. Тому на даний момент у нас немає ні часу, ні можливості приймати гостей.
Сестра каже:
— Як у вас не буде часу? Ви ж постійно вдома! І що, не зможете виділити тиждень, щоби прийняти гостей?
— Ми не просто сидимо вдома, а виконуємо роботу.
— Але за таких умов роботу можна залишити на потім. У вас немає начальства, ніхто не контролює.
— Ні, ця робота нічим не відрізняється від офісної. Вона така ж відповідальна та контрольована, тому вибач, але гостями ми займатися не зможемо.
Сестра довго обурювалась, а потім сказала, що все одно приїде, адже все вже спланували і відмовлятись від своїх планів наміру не мають. Ну не залишимо ж ми їх перед зачиненими дверима з дитиною на руках?
Ось як можна пояснити такій людині, що вона не має рації. Адже віддалена робота не менш відповідальна, ніж будь-яка інша діяльність. Тим більше, що зараз не найкращий час для прийому гостей.
На сестру ці аргументи не діють. Вона впевнена у своїй правоті!
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
