fbpx
Історії з життя
— Ну і що, що матір мою дочку з пелюшок вигляділа. Зате тобі квартиру на весілля подарувала. От ти і мусиш її доглядати. І не кажи сестро, що я не права, зрештою, маму ніхто навіть і не просив брати на себе всю роботу по дому доки я працюю

— Ну і що, що матір мою дочку з пелюшок вигляділа. Зате тобі квартиру на весілля подарувала. От ти і мусиш її доглядати. І не кажи сестро, що я не права, зрештою, маму ніхто навіть і не просив брати на себе всю роботу по дому доки я працюю.

– Дві дочки у мене, старшій сорок вісім років, молодшій – сорок майже, – розповідає пенсіонерка Ганна Кіндратівна. – Вважаю, що обом допомогла, як могла. Старшій квартиру віддала, на весілля подарувала . Я як раз тоді спадок отримала від матері, цю саму однокімнатну, і переписала її на дочку.

– Нічого собі! Це дійсно хороша допомога, квартира до весілля.  А молодшій дочці теж потім квартиру купили?

– На жаль, ні.  Іринці, молодшій квартири вже не дісталося. Їй я з дитиною допомагала. Як тільки Ірочкина донька на світ з’явилась, так я припинила працювати і сіла з онукою, з пелюшок її виростила! У колясці катала, в садок водила, потім в школу, уроки з нею робила. Ну і попутно готувала їм, прала, прибирала в квартирі. Розвантажила Іринку з чоловіком по максимуму. Вони працювали з ранку до вечора, платили свою іпотеку. – Анна Кіндратівна важко зітхає, а потім світлішає обличчям.

– Ну, тепер вже все, іпотека в минулому, як раз перед Новим роком внесли останній платіж. Тепер і у Іринки квартира є! І внучка підросла, зараз їй вже тринадцять, наречена майже. У цьому навчальному році сама вже всюди їздить, і в школу, і в художку. І уроки сама робить, і обід собі гріє. Справляється без мене.

Здоров’я у Анни Кіндратівна останнім часом не дуже встигати возити туди і сюди внучку, а також допомагати молодшій дочці в колишньому обсязі вона вже не може.

– Матері самій вже допомога потрібна! – міркує старша сестра, Яна.

– У неї там цілий букет назбирався за роки “роботи” на Іру. В деякі дні взагалі встати з ліжка не може. Я Ірині кажу , що мама твою сім’ю на шиї вивезла, тепер допомагати ваша черга прийшла. Давай, підключайся, і Кіру свою підключай теж, улюблену бабусину внучку, яку вона з пелюшок виняньчила.

У Яни, до слова сказати, двоє дітей, вже дорослих, дочка і син. З чоловіком вона давно розлучилася, і живе зараз в тій самій,  подарованій мамою квартирі.

– А твої діти що? Хіба не улюблені внуки? – Яна аж підскакує на місці, їй явно підкинули «улюблену» тему.

– Мої діти? Та ні, звичайно, ти що! – каже Яна. Яке там – улюблені! Мої бабусю в дитинстві майже і не бачили. Спочатку вона молода була, працювала, їй було не до онуків. Приїжджала до нас по великих святах. А потім Ірина лялю в дім принесла і все! Мама з ранку до вечора там, з Кірочкою! Кірочка то, Кірочка се! Зі своїми дітьми я сиділа сама. Так, в декреті я просиділа шість років, уявляєш? Яна зітхає. Та й потім, після декрету, з двома дітьми без допомоги багато не напрацюєш. На відміну від нашої Іринки, яка працювала і в вус не дула – де там дитина, що з нею, поїла, чи не поїла, дійшла зі школи чи ні.

– Ми з чоловіком всього домоглися самостійно! – розповідає молодша, Ірина. – На початку життя у нас нічого не було свого . Я прийшла до нього багато років тому, зі спортивною сумкою речей в знімну кімнату. Комусь батьки на весілля квартири дарують – ось хоч моїй старшій сестрі, наприклад. А мені квартири вже не дісталося. Довелося заробляти самим. Впоралися, звичайно, але ж вся молодість на це пішла.

— Я дитини свого майже не бачила – вона з бабусею росла!

– Так, бабуся ваша часто розповідає про Кіру.

– Мама любить Кірочку, сумує за нею. Вона ж тепер у нас буває куди рідше – не здужає. Дуже здала. Я вже Яні говорила – треба щось робити! Якось допомагати матері. Я взагалі вважаю, що доглядати батьків в старості повинні ті діти, яким допомогли з нерухомістю. Ну а що? Їй мати подарувала безпроблемну юність. У неї з самого початку була квартира, на відміну від мене! Ні, ми з чоловіком, звичайно, теж не усуваємось, будемо допомагати в міру сил. Але основна частина, вважаю, повинна бути на сестрі. Мама її завжди більше любила, якщо чесно, і квартира – це показник.

текст підготували – intermarium.news

Головне фото – firestock