Я зараз перебуваю в дуже скрутній життєвій ситуації. І не знаю, яке рішення прийняти. З самого дитинства я мріяла про те, що у мене буде велика і дружна сім’я. У своїх батьків я була єдиною дитиною і дуже заздрила своїм друзям, у яких були брати і сестри.
Тому, коли я виросла і вийшла заміж, то всі навколо було в курсі, що ми з чоловіком однією дитиною не обмежимося. Першим у нас був син. А через два роки у нього з’явився братик. Чоловік був дуже гордий тим, що є батьком аж двох синів. А я насолоджувалася материнством. Все було добре до тих пір, поки у мого чоловіка не з`явилася коханка. Я вважала себе відданою, але все ж була готова заради дітей пробачити і зберегти сім’ю. Однак мій чоловік був ніби зачарований іншою жінкою. Розривати з нею стосунки він не бажав і в нашому будинку щодня з’ясовувались стосунки. Врешті ми все ж розлучилися.
Через два роки після розлучення я зустріла нового чоловіка. Ми стали жити разом, і моє життя заграло новими фарбами. Я знову відчула себе повноцінною жінкою. Діти чудово ладнали з моїм коханим. Все йшло чудово до тих пір, поки я не дізналася про те, що при надії. Я була щаслива, адже спільна дитина повинна була тільки зміцнити наш зв’язок, а у синів з’явиться братик або сестричка. Але моїм мріям судилося розлетітись. Я дізналася про свого коханого багато нового. Виявляється, він категорично не хоче своїх дітей. Його влаштовує, що мої діти вже в свідомому віці, а слухати дитячий плач він не бажає. Я являюсь противником радикальних дій, тому, коли мій чоловік поставив мене перед вибором він або дитина, нам довелося розлучитися.
Батьки новину про мою третю дитину не сприйняли. Кажуть, що мені терміново потрібно схаменутися і позбутись зайвого. Я не згодна з ними, адже це ж моя дитинка, хоч і маленька. Так, спочатку буде складно, але мені здається, що я зможу впоратися. Знайду собі роботу на дому і зможу поєднувати заробіток з материнством. Молодший син уже пішов в садок, тому я цілком змогла б впоратися.
Поділилася своєю ідеєю з подругою, сподівалася на підтримку, а отримала ще більше сумнівів. Подруга виявилася на стороні моїх батьків. Теж відмовляє. Сказала, що я буду засмученою матусею без особистого життя. Я не думала, що буде легко, але все ж з моральною підтримкою могла б спробувати. А тепер почала і сама сумніватися. Адже набагато легше продовжити жити своїм звичайним життям. Я б дуже хотіла стати мамою втретє, але починаю перейматись через осуд. Мені і так нелегко, я залишилася без підтримки чоловіка, а якщо і батьки відвернуться від мене? Ніяк не можу прийняти рішення, а час йде.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
