На мою думку, я прожила цілком щасливе життя. Виростила двох дітей, пропрацювала на фірмі багато років і чотири роки тому вирушила на заслужений відпочинок. Те, що на старості років мене чоловік вирішив покинути і піти до молоденької, спочатку засмучувало, але я змирилася з цим.
До мене прийшло полегшення, адже, нарешті ніхто не вказував мені, як жити, і я робила, що хотіла і коли. Чоловік мав досить важкий і владний характер, і я кожен свій крок повинна була узгоджувати з ним. Я не те, що не могла вибрати самостійно ресторан, в якому святкувала день народження, я навіть плаття самостійно не купувала без його схвалення. Як би це смішно не звучало, але перше, що я зробила, коли він зібрав речі і пішов – вирушила по магазинах оновити свій гардероб.
Але ось молодший син так і не змирився зі зрадою батька. Переживає за мене, як за маленьку. Спочатку, пропонував мені переїхати до нього, мовляв, невістка не проти, та й за онуками буде кому доглядати. Але я зі свого досвіду знаю, як це жити зі свекрухою, тому ні за що не погоджуся на це. Краще вже так, на відстані. Тепер син через день відвідує і все питає: «Як ти там? Чи не плачеш?». Ну не вірить він моїй посмішці і безтурботному вигляду. Думає, що я просто не в собі після зради його батька.
Одного разу він запросив мене приїхати на його роботу, нібито скучив і хоче пообідати разом. Я з радістю погодилася. При цьому попросив, щоб я одяглася в найкраще вбрання і зробила ефектний макіяж. Я спочатку здивувалася такому проханні. Виправдала таке бажання сина тим, що, швидше за все в дорогий ресторан підемо. Але мене чекав сюрприз.
Мій великий хлопчик вирішив мене познайомити з чоловіком. Такого я явно не очікувала. Приємний, ставний кавалер моїх років стояв в вигладженій формі охоронця з букетом хризантем в руках і ніяковів як на першому побаченні. Я ледве стримала сміх! Ось це номер! Я від сина такого не очікувала. Гаразд, найкраща подруга раз у раз сватає мене з усіма підряд, але син. Пообідавши втрьох, ми мило розпрощалися, і мій потенційний чоловік пішов на пост. Продовження зустрічі я не планувала.
Як я не намагалася синові пояснити, що мене не цікавлять відносини в принципі, він все не здається. До нас в гості на дачу періодично навідуються то самотні охоронці, то слюсар з його фірми, то водій начальника. Мій милий хлопчик відчуває відповідальність за мене, думає, що, знайшовши нову любов, я прийду в себе і забуду зраду чоловіка. Він ніяк не може зрозуміти те, що я тільки почала жити по-справжньому. Ось купила собі на днях путівку в санаторій, в який мріяла десять років останніх поїхати і все не виходило. Ніякі чоловіки мені не потрібні для повного щастя! Як пояснити йому це, щоб не образити, адже він так старається?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
