Мені 24 роки, в тому році я зустріла кохання всього свого життя. Я можу відверто так говорити про це, адже це мої другі стосунки і вони ідеальні. Ми підходимо один одному, ми маємо однакові погляди на життя. Обидва освічені, виховані люди. Втім, я зустріла свою половинку і я дуже цьому щаслива.
Через три місяці у нас має бути весільна церемонія, вже підготовка йде до урочистості повним ходом. Але справа в тому, що мій майбутній чоловік дуже мріє про дітей і я їх теж дуже хочу. Та тільки є у мене нюанс.
Ще з підліткового віку я маю слабке здоров’я. Спеціалісти прямо говорять, що я не зможу ніколи стати мамою. Можна надіянись на диво завжди, але думки професорів різних до яких я зверталась, однакові.
Я не хочу його втрачати, але й з іншого боку розумію, що якщо він дізнається про це від когось іншого або занадто пізно, нічого хорошого з цього не буде.
Що тоді мені зробити? Як правильно йому сказати, чи нічого не казати? Може, і справді з’явиться якась можливість або станеться диво?
Головна картинка – pexels.
