Олену тягнуло до езотерики, як бджолу до меду. На книжковій полиці поряд із художньою літературою знайшли своє місце книги з таємних знань про карму й магію, тарологію та секрети аюрведи, чаклунство й астрологію. Не залишалися поза її увагою телепередачі про екстрасенсів і містичні історії.
Чоловік скептично ставився до захоплення дружини, іноді кепкував, коли вона говорила про ясновидців і мольфарів, про здійснення їх передбачень і зцілень. Коли ж Олена на їхній сім’ї захотіла випробувати силу всіх тих магів, спалахували сварки, та остаточно чоловік не витримав і покинув родину після того, як Олена зареєструвалася на відповідні сайти й почала платити за онлайн-спілкування.
На той час єдиний син Іван уже закінчив університет, влаштувався в престижну фірму, познайомився з дівчиною та зібрався одружуватися. Тож Олені не довелося довго переживати через розлучення, бо вона зразу переключилася на турботу про сина, щоб вибрав собі гідну дружину. А ще її підтримувала близька подруга Тамара, що не тільки зналася на магії, а ще її практикувала, буцімто цей дар їй бабуня-знахарка передала.
Саме завдяки Тамарі Олена дізналася, що чоловік її більше не кохає, що думає тільки про бубнову даму і збирається до неї піти, тому тільки шукає приводу до суперечки. Так і сталося, як Тамарині карти сказали. Тож навіщо їй, Олені, витрачатися на ворожок з Інтернету, коли в неї подруга є, що безплатно карти розкладе і побачить: синова доля – дівчина Галя, чи хай тримається від неї подалі?
Тамара розлучилася з чоловіком уже давно. Заміжня дочка жила за кордоном, тож рідня нав’язала їй племінницю Зіну, щоб мешкала в неї під час навчання. Тамара не раз скаржилася Олені, що її родичка легковажна й ледача, вона її терпить, бо жаліє брата, якому також не пощастило з дружиною.
Чого Олена побоювалася, те й сталося. Від Галі, тобто пікової дами, будуть Іванові одні прикрощі, якщо він з нею одружиться, тож краще цього не допустити. Натомість дама хрестова – то була його доля. Але за неї треба поборотися, бо кавова гуща в Олениній чашці показує, що Галя вдалася до привороту, коли син її приводив знайомитися. Дівчина принесла з собою власно спечений торт. Олена тільки спробувала, бо на дієті, а Іванко смакував і нахвалював.
Тамара відмовлялася зробити відворот на Іванка, мовляв, вона ж не є аж такою сильною спеціалісткою, але за невелику плату все ж погодилася. Тільки Олена має дванадцять разів прийти до неї на каву, але додому ввечері хай Іванко її забирає, інакше чари не подіють.
У перший вечір подруги почули за дверима сміх. То прийшли одночасно Іванко та Зіна. Хлопець розповів, що залишив машину біля будинку і попрямував у під’їзд, поруч йшла дівчина й також зайшла в цей під’їзд, в ліфті вони піднімалися на шостий поверх, а потім підійшли до одних дверей і тому розсміялися.
Звідки ж Іванові було знати, що, за порадою тітки, Зіна мала «випадково» опинитися поряд? Звідки Олені було знати, що безтурботна й розкута Тамарина племінниця таки прикує увагу її сина, і він, перед тим, як зайти за мамою, прогулюватиметься з дівчиною, а в цей час вірна подруга ворожитиме на кавовій гущі і розкладатиме карти?
Чого й слід було чекати, Іван одружився із Зіною. Але прикрощі були саме від неї. Їй подавай все й зразу, їй хотілося для себе пожити, на морях відпочивати, а Іван бажав сімейного затишку, дитячого сміху, щирості, якою так і віяло від Галі. Тому, не проживши й двох років, розлучилися.
Іван повернувся до Галі, благав дати йому шанс. Та дівчина так і не простила його. Незабаром вона вийшла заміж за гарного хлопця. Якось Олена побачила щасливу молоду родину, усміхнену Галю, її чоловіка з синочком на руках, і зрозуміла, що своїми руками зламала синову долю, який тепер ходить як неприкаяний, нічого його не тішить і не цікавить.
