У дитинстві у мене була велика сім’я: мама, тато, старший брат і дві сестри. Батьки ще за союзу отримали простору трикімнатну квартиру, а тато збудував за містом дачу. Я не скажу, що сім’я була дуже дружна – всі ми різні, у кожного свій характер. Багато років минуло з дитинства, ми всі виросли, особливої дружби між нами немає, а зараз і зовсім напружені відносини, і зараз розповім – чому. Я думаю, читачі мене зрозуміють.
Перший «з гнізда» вилетів брат: як пішов служити, так там і оженився. Додому тільки писав, дзвонив, і то зрідка. Він хоч і вірний сім’янин досі, але керує ним дружина: приїжджав до нас додому тільки тоді, коли це дозволяла його дружина. Батьки іноді теж їздили до них в гості, щоб сина і внука побачити, але весь час були невісткою незадоволені – їй не подобалися їхні візити: то свекрів покласти нікуди, то зайвий раз вона їжу не зварила. Востаннє батьки приїжджали до них 15 років тому і відтоді спілкування тільки через скайп: ніхто вже нікуди не їздить.
Середня сестра (вона старша за мене на 4 роки, я третя дочка в сім’ї), навчаючись в інституті, закохалася в художника і покинула ВНЗ. Поневірялася з ним по містах і селах, обидва шукали романтику, поки він її не не залишив у цікавому стані геть одну. Батьки звали її додому, але вона ж горда! Влаштовувалася, як могла, довго не писала і не дзвонила. Тільки потім вона написала, що має сина і збирається вийти заміж за чоловіка з квартирою – десь же їм треба з дитиною жити! На весілля вона нікого не запросила, тільки фотки висилала, потім ще дочка у них знайшлась, до нас приїжджала сім’єю в двадцять років тому.
Молодша нікуди не виїжджала, живе в нашому місті. Її кредо: «Чим багатший кавалер – тим солодший!». Цій завжди щастило: її батьки найбільше любили і балували, їй все нове купували, а мені доводилося речі за середньою сестрою доношувати! У школі вона вчилася погано, але була красунею і вийшла заміж за бізнесмена, має дочку. Коли у її чоловіка бізнес зійшов нанівець, вона тут же його покинула і пішла до його друга – теж заможного чоловіка. Тільки ось особисто нам вона ніколи ні чим не допомагала, навіть у найважчі часи батькам ні копійки не давала, тільки в борг!
У мене життя склалося не дуже добре. Теж була заміжня, двоє дітей, чоловік почав заливати за комір – тому і розлучились. Ми розміняли свою двушку на однокімнатну квартиру і кімнату в гуртожитку, чоловік пішов в гуртожиток жити. Але мені все ніколи було ростити дітей: батьки почали здавати і дуже. Постійні негаразди зі здоров’ям мали і мама і батько. Я була у них за няньку. Моє життя стало схожим на зациклену плівку: дім, робота, батьки. І так по колу без зупину на відпочинок уже десять років
Ось, 5 років тому я почала бігати до батьків, а потім старшому синові залишила квартиру з його дівчиною, а з донькою ми до батьків переїхали – допомагати. Прокидаюся рано, всім треба готувати, мамі з татом потрібні дієти і режим, а я ще й працюю, прибирання, процедури, лягаю за північ. Дочка моя підростає, допомагає мені у всьому. Ви думаєте за цей час нам хтось приїхав і допоміг? Так ні ж!
У брата відмазка – онуки підростають, середня сестра один раз 500 гривень вислала і намагається не дзвонити, а молодша не хоче горщики носити! Зараз скаржиться на фінансові труднощі, але продовжує їздити на машині і одягатися по моді. Якщо і заїжджає до нас, то морщить носик від запаху, привезе пакет мандаринів і цукерок, хоч я їй сто разів говорила – цукерки батькам не можна. Але її приїзди дуже рідкісні.
Але ось що мені не дає спокою! На спадщину претендують всі! Але ж хто доглядає за батьками, той повинен отримати все? Не вважайте мене жадібною, але дачу я відразу попросила тата переписати на мене, що він вже з радістю і зробив. Чесно – зараз хочу попросити їх всю квартиру на мене теж переписати, це ж справедливо!
Брат обов’язково вимагатиме частку – йому так дружина накаже! Середня сестра хоч зараз і ховається, але теж свого не упустить, а молодша – тим більше! Але чи справедливо це? Зараз вони зайняті і мають свої нагальні справи, а коли прийде час вони ж одразу усі і позлітаються. Не хочу поки що про це думати, але маю бути до того готова, адже сестра уже натякала, щоб я особливо ні на що не надіялась, адже у батьків я не одна а суди нині можуть все.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
