Я – мама двох дорослих синів. Кожен уже збудував свою родину. Вони в мене зразкові сім’янини, розумні й начитані, тільки ось з жінками їм обом зовсім не пощастило.
Молодша невістка одразу після весілля забрала чоловіка до себе. спілкуватись не бажає і чоловіку не дозволяє. Я сину одразу сказала, що мама у тебе одна єдина, а дружина сьогодні є, а завтра з сусідом, тож він повинен правильно виставити пріоритети. Приїздять інколи в гості. Невістка ходить по дому не розмовляє, але син і я уваги не звертаємо. Хоч і дуже мені на душі неприємно.
А старша невістка геть берега пустилась, відколи з’явилась у неї дитина. Так, я не перебільшую!
Подарувала вона чоловіку сина. Здоровенький і дуже гарний хлопчик. Я дивилася на нього і надивитися не могла. Тільки от ім’я обрати дитині вони довго не могли. Малому вже місяць, а людина без імені живе.
Як би я не намагалася їх умовити, вони не йдуть на компроміс. Коли синові набридли вишукані імена, запропоновані дружиною, він назвав хлопця Олексієм. Тільки я одного не розумію: як ласкаво називати тепер онука?
Як звучить зменшувально-пестлива форма: Альошка, Льоша?
Коли я почала так звертатися до онука, невістка ледь свідомість не втратила. Вона заявляє, що до її сина треба звертатися так, як вона скаже, бо вона його у світ привела. Бачите, говорити треба не Льоша, не Альоша, не Олексій, а Алекс! Тут Васі да Петі, а в неї Алекс!
Твердохліб Алекс Семенович. Ну? Як вам таке? Я аж плакала від сміху, коли все до купи склала. Тут навмисно і не придумаєш, явно вища освіта потрібна.
Заголом у нас тиха баталія наразі. Я зву онука, як сама вважаю за потрібне, невістка шипить на вухо що він Алекс періодично не відчиняючи мені дверей, коли я на гостину приходжу.
От скажіть, я що повинна називати дитину, як вона собі придумала? Чи все ж маю право на те, щом називати малого так,як сама вважаю за потрібне.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
