П’ять років прожила з чоловіком душа в душу і думала вже, що так буде завжи, але лютий усе змінив кардинально. Довелось на до свекрухи переїхати, Як наслідок – розлучення. Причиною стала Ірина Ігорівна і навіть гордилась цим. Проте, не минуло і пів року, як свекруха на колінах благала мене повернутись до ї сина.
Спочатку відносини у нас із нею не склалися. Я їй чомусь одразу не сподобалася. Вона довго відмовляла свого єдиного сина робити мені пропозицію. І він до неї час від часу прислухався.
Постійно після весілля вона казала, що ми не маємо пара, проте, ми жили окремо і її слова були, як далекий дзвін, не більше.
Зрозумівши це, вона намагалася між нами внести розбрат, виставляла мене у негативному світлі перед чоловіком, лізла в наше особисте життя, робила найменше наше непорозуміння великим і значущим.
Була ситуація, коли вона сказала, що я маю іншого. Мовляв кума куми чула, як двоюрідна сестра моєї прапрабабки казала, що я маюю іншого. звісно, це не мало під собою підгрунтя проте вона щиро вірила у правдивість своїх власних вигадок.
Потім вона, виявляється, підшукала йому нову жінку, постійно намагалася їх звести. Я була люта, а чоловік тільки сміявся і сказав не звертати уваги на мамині витівки.
Мені це набридло. Така свекруха просто не давала жити спокійно. Зрештою ми вже не могли з ним жити без з’ясовування стосунків. Обоє розуміли, що виморились. Одного дня, він поїхав жити до мами зі своїми речами.
Але через пів року після розлучення до мене прийшла його мама і слізно просила зійтись із її синком знову. Він як виявилось він звільнився з роботи і лежав на дивані дивлячись в одну точку. Вона не жарт злякалась за сина, проте він, навіть з нею не балакає.
Мене порадувала ця ситуація. Я сказала, що мета її життя досягнута, ось тепер нехай насолоджується проведенням часу з синочком. Я зачинила перед нею двері. Ще багато разів вона мені дзвонила, писала повідомлення і навіть говорила, що краще за мене невістки вже не буде.
Мені це лестить, але повертатися до нього не хочу. Вона стільки сил приклала до нашого розлучення, ось нехай живе тепер зі своєю “перемогою”.
Хіба я не права?
14,01,2023,
Головна картинка ілюстративна.
