– Я тобі що, дівка? Навіщо ти мені свій віник притягнув? У мене он дітей четверо в домі. Приволікся, навіщо? Щоб по селу мене знеславити? Я жінка порядна і честь свою бережу, зрозумів? І не ходи сюди більше,-відсунула його плечем і зайшла на подвір’я. Тимофій покрутив у руках букет і заткнув його в щілину хвіртки
— Дусь, тобі допомогти? – запитала Олена продавщиця. Дуся здригнулася і різко відвела руку,
Подвір’я густо заросло молодим кленом. Ледь пробралась крізь ті хащі до дверей. Торкнулась і не стрималась. Заридала і поволі сповзла до порогу. «Простіть, таточко і матінко, простіть. Я за все розплатилась сповна. Випила я чашу своїх негараздів до дна. Дозвольте хоч у рідному домі залишитись»
Подвір’я густо заросло молодим кленом. Ледь пробралась крізь ті хащі до дверей. Торкнулась і
Поліна їхала на роботу і вся мов на голках. Ну як такі новини передати? Жінка у віці, не дай Боже що трапиться, але ж треба було лист назад віддати. Неприємно було привозити такі новини, але що ж вдієш? Та хіба ж вона знала чим усе скінчиться?
– Все сидить чекає. – Неголосно сказала Галя, поставивши відра на землю. – А
Одній дівчині мама, розчарована особистим життям, з дитинства твердила: – Таню! Чоловікам вірити не можна! Нікому. Ні-ко-му! Їм від тебе тільки одне треба, я це точно знаю. Так воно і вийшло.
А одному чоловікові взагалі важко і жилося, і живеться. У нього кругомоднівороги. Йому мама
Мій син вважає, що я повинна на пенсії займатися вихованням своєї внучки. Він приїхав до мене на минулому тижні і попросив про це. Я не проти іноді гуляти і спілкуватися зі своїми внуками, яких у мене четверо. Я активна і ще не стара жінка, але у мене є свої особисті справи, потреби, бажання, цілі. Він ніби й попросив, але уже завтра планує привезти дитину мені
Мій син вважає, що я повинна на пенсії займатися вихованням своєї внучки. Він приїхав
– Тільки не потрібно з себе тут святих робити, – випалила дочка, – Я все про вас знаю тепер. Чого ридаєте обоє. Думали збережете свою таємницю, а я й не дізнаюсь?
Я одружився на жінці з дитиною. Мої почуття були настільки сильні, що цю дівчинку
«Ми з мамою порадилися, і вирішили, що ти недостатньо добра господиня, і що тобі потрібно більше часу приділяти домашнім справам». А я взагалі не розумію, чому я повинна тягнути весь побут на собі, якщо ми з ним працюємо практично однаково, і я втомлююся так само, як і він
Ми з чоловіком одружилися відносно недавно – трохи менше року тому, і зараз у
На одній із світлин надовго затримала погляд. Звідти на неї дивився вродливий юнак у військовій формі. Катерина добре пам’ятає той день і рік, коли її Степанка призвали до армії. Тоді закохані поклялися у вічному коханні один одному…
Багряний лист стелився під ноги перехожим. Він нагадував їм, що зовсім скоро задощить, повіє
“Ну зараз понесе по селу, що на мій ювілей ніхто не приїхав”,- подумала бабуся Валя. Оглянула накритий стіл і заплакала. Вона до свого ювілею три місяці готувалася. Гроші відкладала, щоб і донці догодити і внучкам. А нікого і немає.
Забігла сусідка: – З днем ​​народження тебе, Валю. Щастя, здоров’я – скоромовкою сказала вона
— Ваш номер мені ваші колеги дали, вже вибачте. Але ви ж, напевно, своїй мамі добра бажаєте, правильно? Тоді не допускайте, щоб мій батько до неї переїхав
Ірина з чоловіком і донькою збиралися в гості до матері. Вони бували у неї

You cannot copy content of this page