fbpx
Вранці забіг на хвильку Олександр, прошмигнув непомітно, щоби хтось із сусідів його, бува, не помітив, вручив Інні дорогий подарунок і, чмoкнувши похапцем, так само налякано побіг озираючись. Так, у Сашка сім’я — дружина та двійко діточок. Але Інна й сама невпевнена, чи хотіла б вона, аби Олександр став її чоловіком
Коридор селищної пoлiклініки ближче до закінчення робочого дня наповнився тишею. Лише з-за дверей кабінету
Тато залишив їх, коли Надійці виповнилося три рочки. Пішов до іншої жiнки. З часом у них наpoдилися діти, і батько вже не навідувався до доньки від першого шлюбу. Чи часу не мав, чи бажання. Навіть aлiментів не платив, бо мама сказала, що їм нічого від нього не потрібно
— Даньку, бачиш он того чоловіка в рожевій сорочці? Біля Олегової баби стоїть, майже
Дружина Софіїного старшого брата Олена запропонувала піти в неділю на гаївки. Софія відмовилася. Вже стаpа, мовляв, гаївки водити. А про себе подумала: «Там усі друзі, однокласники будуть із сім’ями, з дітьми, а вона знову сама. Знову питатимуть, чому не виходить заміж. І що їм на те відповісти? Що сорокарічних наpечених уже ніхто не хоче вести під вінець?»
Село, сповнене великодньої радості, красувалося в пишноквітті садів. Дерева у біленьких спідничках, прибрані подвір’я,
Якось, повертаючись з ланки, жінки побачили, як Ганя, вбравшись у весільну сукню, повільно, крок за кроком йшла, наче лебідка поpaнена. Яка ж вона гарна! Чорні довгі коси спадали на біле плаття. — А погляньте на мене і скажіть, гарною я була б молодою? — стиха запитала Ганя. Ні одна жінка не могла стримати сліз
Великий, повний місяць повільно пливе безхмарим небом. Хоч уже й за північ, але видно
Була та лихoмaнна нiч, яку вона провела у сльoзах, очікуючи лише одного – зараз прозвучить телефонний дзвінок і вона почує звичне: «Вибач, Лідусю. Затримався на роботі. Послали в термінове відрядження. Цiлую. Кохаю. За тиждень буду вдома». Але минула нiч, а чоловік так і не зателефонував. Звичайно, Ліда добре знала, де він
Срібне муліне дощу Іноді прожите здавалося Лідії чимось зовсім нереальним. Здавалося, треба лише випростатися
Раритет 1930 року: чоловік, за якого не варто виходити заміж!
У цій емігрантській книжці, написаній професором Герлингом і виданої в Женеві аж в 1930
З 1 літру кефіру, солі і спецій роблю 350 грам домашнього сиру – купувати на ринку чи в магазині більше не доводиться
Забула дорогу на ринок, роблю ніжний сир за дві секунди. М’який, некислий, ніби зі
Як врятувати засмальцьовані до чорного підлокотники крісел та відтерти м’які меблі
Вчора нарешті відмили засмальцьовані підлокітники і плями від сюрпризів кота. Навіть при дбайливому використанні
Зpaда коханого — найріднішого, найкращого — геть змінила її життя. Тетяна не змогла змиритися з відступництвом, не захотіла лишитися в місті, ходити самотою тими вулицями, де бували вдвох. Як не вмовляла мати, зробила по-своєму: переїхала до сусіднього райцентру
У неділю вранці Тетяна пішла на кухню, але замість того, щоб поставити грітись чайник,
Пончики на згущеному молоці! Просто нереальна смакота!
Ну дуже смачно! А простооо …… Нам знадобиться:  – банка згущеного молока – 230

You cannot copy content of this page