Історії з життя 0
— Райко, що ти, капоснице, робиш? Та ж нас люди засміють! Де це бачено, щоб заміжня жінка таке витворяла? — спромоглася нарешті на голос свекруха. — А що тут такого? — припинила розхитуватися невістка. — Чому мені не можна?
Цю розповідь довелося почути у студентському будівельному загоні, де хлопці зводили гуртожиток, а дівчата
Історії з життя 0
Вітрина дорогого магазину лукаво дивилася на «давно не в моді» Настине пальто, спідницю «в клітинку» і вив’язаний з двох старих «новий» светр.
Вітрина дорогого магазину лукаво дивилася на «давно не в моді» Настине пальто, спідницю «в
Без категорії 0
Коли ж у газетах опублікували таблицю з виграшами, очам своїм не повірили: номер їхнього квитка стояв точнісінько навпроти… автомобіля! Так у молодого подружжя, яким стали Степан і Стася, з’явилося перше щастя
Сталося це ще за тих часів, коли за 50 копійок можна було купити три
Історії з життя 0
– То наш роман відбувався під пильним оком твоєї дружини, з якою ти, начебто, три роки розлучений? Що ж, ти гарно грав свою роль. Тобі в актори треба було піти, а не в чиновники. А дружині – в режисери.
Під ноги падали краплі вікон. Теплі квадратики творили жовту мозаїку. Вони нагадували Ксені дитячу
Історії з життя 0
Орися читала такі бажані слова і по блідому обличчю, наздоганяючи одна одну, котилися сльози. «Яка з мене дружина військового, коли я сама й хати не можу перейти? Володя нічого не знає. Напишу йому листа, нехай не їде, — з відчаєм думала дівчина. — Нехай шукає іншу…»
Минув майже місяць, як Орисю виписали з лiкаpні. У двір виходить із допомогою тата
Історії з життя 0
– Завтра збереш речі і щоб духу твого тут не було! – не вгавала братова.- Може Василь тебе і пожалів, та я з тобою жити не збираюсь. Я особисто тобі нічого не винна і ніяких обіцянок не давала. Хіба знала я що на старості муситиму шукати притулок, і все тому, що одного разу вирішила допомогти сину в скруті 
– Завтра збереш речі і щоб духу твого тут не було! – не вгавала
Історії з життя 0
«Мама, що ти робиш? А як же ми? » – вигукнули діти не вірячи власним очам. Стара єврейська мудра притча. На замітку варто взяти багатьом!
«Мама, що ти робиш? А як же ми? » – вигукнули діти не вірячи
Історії з життя 0
Ганна почоpніла вмить. Не вірила, що сина більше нема. Кpичала на всю вулицю, що то усе вона – Софійка винна. Якби не її прoклята записка, Сашко поїхав би увечері автобусом до міста. І хай лише сміє з’явитися прощатись з її єдиним сином. Софійка так і не змогла зізнатись, чому так важливо їй тоді було побачити Сашка
Ганна почоpніла вмить. Не вірила, що сина більше нема. Кpичала на всю вулицю, що
Історії з життя 0
– То, може, ви вже й на моєму з батьком лiжку гарцюєте, поки я в цій халабуді мучуся? Вася вирішив змовчати, щоб не дратувати ще більше матір. А сам себе корив за одкровення, що зізнався, як вечорами з Аллою все доводять до ладу. Нарешті ремонт скінчився й все, здавалося, повернулося на свої місця. Єдине, що дратувало Стефу, так це те, що її план таки не спрацював
«Перепила» ключі від «халабуди». Ваську всі знайомі звали маминим синочком. Звик до цього прізвиська,
Історії з життя 0
– Що робити з дитиною? Та приводь на світ, як тобі треба. А щоб малюк не був безбатченком, свисни Михайла. Він і досі упадає за тобою. – Славко глянув на Даринку, як на непотріб. Розвернувся обійняв нову кохану і пішов ніби й нічого не чув
– Що робити з дитиною? Та приводь на світ, як тобі треба. А щоб

You cannot copy content of this page