Жили ми з чоловіком добре, двадцять років за плечима, діти, думали хату собі будувати
Так, я не впустила рідного батька у дім. Стояв він на порозі розгублено очима
Його улюблена фраза «а я ж тобі казав, а ти мене не слухала, то
З моєю однокурсницею Віолеттою ми випадково зустрілися через двадцять років після закінчення університету, біля
А минуле воно ж згадується так яскраво, що аж зубами інколи скрипиш. Хіба я
– Ну, якби ти більше працював, то не лише б ти зміг свої мрії
Все вони в тому місті такі зайняті, наче мають і орати, і садити, і
Мені лікар пояснював, що Віталик вибрав Бога, бо так він заміщав відсутність батька в
Цікаві люди, ну правда. Сьогодні ось тітка набрала і давай авторитетно так мені доводити,
– Мамо, а чого ти так рано вернулася, – визирнула кучерява синова голова в