fbpx

Побачивши сина на новому авто я так і сіла. Одразу все зрозуміла, але от сприйняти це ніяк не могла. До останнього не хотіла вірити. що він так безрозсудно вчинити може

У мене був дуже дбайливий чоловік. Ми з ним прожили двадцять прекрасних років, поки він не пішов у засвіти. Виростили сина. Чоловік ще кілька років тому наполіг, щоб ми придбали другу квартиру.

Він тоді сказав:

— Ця квартира для тебе, люба моя Людочко. Здаватимеш, до пенсії зайві гроші не завадять, а буде важко, просто продаси. Я не знаю, чи зможу про тебе завжди дбати, а ця квартира тебе врятує, а син нехай про своє житло сам подбає.

Ми з сином Артемом жили в нашій квартирі, місця нам удвох цілком вистачало. Артем зібрався одружитися. Про те, аби зі мною жити і не йшлося, я знаю свій важкий характер, тому сказала, щоб і не думав про це, якщо хоче мирних відносин. Шукайте собі житло одразу.

Артем потихеньку почав натякати на мою другу квартиру, щоб я з ним поділилася, коли він ще на свою заробить, а по орендованих квартирах родину незручно возити. І так він мене потроху вмовляв, щоб їм на весілля такий подарунок зробила. Я і чоловіка послухатись хотіла і сина шкода. Переважило материнське серце.

Подумала, що проживу якось, а їм щоб у чужому кутку сімейне життя не починати, та й щоб невістка не ображалася і любила сина. Переписала я квартиру на сина, щоби він уже себе повноправним господарем відчував.

Живу, тихо радію за сина, онуків чекаю. А за кілька місяців Артем на новій машині приїжджає. Запитую:

– Звідки синок такі гроші взяв, у кредит заліз?

— Ні, -каже радо,- ми, мамо, твій подарунок продали.

— Що квартиру продали? Як же синку, а де жити будете?

— Ми молоді, ще заробимо, а машину зараз хочеться, а гроші, що залишилися, ми витратимо на перший внесок за нову квартиру. Правда, розумно придумали?

Я так і присіла, що я чоловіка не послухала, адже він так про мене переживав, а я цілу квартиру на забаганки молоді віддала.

Недовго машина Артема протрималася, мало його у засвіти не забрала. Та й шлюб довго не тривав, трохи більше року з Артемом пожила невістка і на розлучення подала. Зараз за кордоном заміж вдруге збирається.

Залишився мій син ні з чим. Проситься до мене у квартиру пожити, адже та ще не побудована, а жити десь потрібно.

А я сина і близько приймати не хочу. Так мені гірко на душі. Аби самій з таким сином під тином не лишитись.

30,12,2022

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page