fbpx

Почувши таке, я не відразу знайшлася, що відповісти. Усередині мене все аж підскакувало від обурення. Мене просто викинуло з реальності те, що мама вирішила проміняти мене і єдину внучку на абсолютно стороннього чоловіка. Як потім вона зізналася, вони були знайомі лише кілька місяців, а вже вирішили офіційно оформити свої стосунки. Моєму обуренню не було меж

Моїй мамі шістдесят років з хвостиком. З татом вони давно розлучилися, тому жили ми з нею останнім часом самі, без чоловіків. Я теж розлучилася зі своїм чоловіком і виховую доньку одна. У цьому ми з нею, на жаль, дуже схожі.

Коли дитина з’явилась, мама допомагала мені. Вона пішла замість мене в декрет, тим самим дала мені можливість раніше вийти на роботу. У мене з керівництвом була домовленість: якщо я буду в декреті більше півроку, то вони ставлять на мою посаду іншу людину. А мені дуже не хотілося втратити таку роботу. Другого такого шансу у мене в житті вже не буде.

Ми тоді сіли з нею удвох і вирішили, що моєї зарплатні нам вистачить, а от на мамину ми не зможемо прожити. Тоді і прийняли рішення, що я відразу виходжу на роботу, а мама оформляється в декрет замість мене. Надалі я не пошкодувала про своє рішення. Молока у мене з самого початку практично не було, тому нагальної потреби в мені і не було. А це для мене найголовнішим стало на той час.

Так ми і жили втрьох. Сподівалися тільки на себе, і все у нас було добре. Коли донька підросла, ми оформили її в садок. Мама потім не стала виходити на свою роботу, а займалася онукою. Мені так було спокійніше і надійніше. Адже стороння людина завжди може щось зробити непередбачуване, а рідна людина завжди краще.

І все було добре рівно до тих пір, поки мама не заявила, що виходить заміж і переїжджає до майбутнього чоловіка. Тепер вона хоче пожити для себе. У цьому випадку мені потрібно сподіватися тільки на себе. Тобто тепер мені необхідно скористатися послугами сторонньої людини, чого я не хотіла робити з самого початку.

Почувши таке, я не відразу знайшлася, що відповісти. Усередині мене все аж підскакувало від обурення. Мене просто викинуло з реальності те, що мама вирішила проміняти мене і єдину внучку на абсолютно стороннього чоловіка. Як потім вона зізналася, вони були знайомі лише кілька місяців, а вже вирішили офіційно оформити свої стосунки. Моєму обуренню не було меж.

В той день я нічого не змогла відповісти мамі. Мені було необхідно осмислити інформацію, що надійшла і проковтнути її. Але через кілька днів ввечері я змогла поговорити з нею.

Я намагалася переконати її відмовитися від цієї божевільної ідеї і припинити ці відносини. Ну, яка може бути любов в її роки ?! Яке весілля ?! Та й нас з донькою на кого вона збирається залишити? На чужу людину? Адже доні скоро в перший клас, хто ж як не бабуся повинен за нею наглянути?

Але на мої зауваження, вона просто сказала, що у неї своє життя, а у мене своє! Скільки могла, вона мені віддала, а тепер хоче і для себе пожити! Образилася, зібрала речі і поїхала до нареченого.

Вона на мене образилася! Так це мені потрібно ображатися на неї! Проміняла нас на першого зустрічного! Хіба можна так чинити зі своєю сім’єю?!

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page