Йтиметься про мого двоюрідного брата і сестру. Вони майже однолітки, Яні 24 роки, Андрію — 25. Їхні батьки живуть у приватному будинку в області та господарюють. Квартиру в місті вони тривалий час здавали, поки Яні та Андрію не настав час вступати. Спочатку брат жив один, за рік до нього відправили Яну.
Коли сестра навчалася на третьому курсі, кількість мешканців у двокімнатній квартирі подвоїлася: Андрій привів до своєї кімнати Наталю, Яна зійшлася зі своїм однокурсником Антоном.
Про наявність у дітей других половинок тітка дізналася від сусідів: вони зателефонували з претензіями через постійний гамір і суперечки. Тітка Надя виїхала з ревізією.
Причиною розбрату стала різна площа кімнат — 12 квадратів проти 20. Кожна пара вважала, що саме їй належить більше простору. Тітка, подивившись на все це, і вказала на двері неврахованим мешканцям, дітям пообіцяла виселення, якщо порушать заборону: здебільшого Яна з Андрієм залежали від батьків у фінансовому плані.
Після від’їзду тітки Наді все повернулося на круги свої. Виселені елементи повернулися, засвоївши урок — сваритись так, щоб не турбувати сусідів.
Паралельно з цим кожен з дітей почав тягнути ковдру на себе: Яна запевняла батьків, що її брат повинен сам заробити собі на житло, Андрій наголошував на можливості Яни вийти заміж за чоловіка з житлом.
Брат перший закінчив інститут і влаштувався працювати. Тітка Надя зітхнула з полегшенням, розраховуючи, що він візьме на себе витрати на утримання квартири. Не тут було: Андрійко погодився платити половину. Тим часом, відчувши себе здобувачем, почав з подвоєною силою тиснути на Яну та Антона.
Суперечки доходили до абсурду. Мої родичі відкрито вимагали від батьків визначитися з одноосібним власником квартири. Тітка Надія терпіла, потім перестала втручатися, махнувши рукою — не маленькі, хай самі розуміються.
Розв’язка не заставила на себе чекати. Яна розповіла мамі, що стане матусею. Тітка Надія до новини поставилася спокійно і натякнула синові, щоб він почав якось вирішувати житлове питання. І буквально через місяць Наталя теж оголосила про своє цікаве становище. Пари швиденько побралися без зайвих святкувань, щоб зміцнити своє становище в очах тітки Наді.
Дві жінки в одній квартирі, та ще при надії, стали справжнім вулканом. Їхні чоловіки у спробах зберегти емоції своїм обраницям почали переходити всілякі кордони. Терпіння у тітки Наді закінчилося: вона приїхала, виставила всієї четвірки речі в під’їзд і змінила замки, не звертаючи уваги на опір.
Зараз квартира знову здається, гроші тітка Надя ділить на дві частини та віддає дітям. Продавати квартиру вона не хоче з трьох причин: якщо що, це буде відчутна надбавка до пенсії, вона вважає, що нерухомість має збільшуватися, а не зменшуватись, якщо квартиру продати, гроші поділити, то діти або все спустять на вітер, або щось куплять, але це буде спільно нажитим майном. А так — дітям є кудись повернутися.
Що найцікавіше історія. Ні Яна, ні Андрій із матір’ю не спілкуються. Надулися, що з квартири турнули їх обох. Але це не заважає їм приймати перекази від матері, ті самі половинки орендної плати.
Мої двоюрідні брат і сестра в голос заявляють, що майбутніх онуків їх мама не побачить: у неї ж, рука не здригнулася виставити їх, ще навіть до їх появи, з квартири, а значить на звання бабусі тітка Надя може навіть не претендувати.
До від’їзду в місто вони були непоганими, дружили, один за одним стояли горою. Це перетворення квартири на комуналку на чотири персони відіграло величезну роль у нинішньому розбраті. Тітка Надя постійно хвилюється, каже, що це її провина – вона недоглядала і прогавила. Але поступатися вимогою будь-кого з дітей і віддати квартиру одному з них на шкоду другому, вона відмовляється:
— Не змогли поділити квартиру — хай винаймають. Підійшли б обоє, сказали: «Так і так, у нас сім’ї, скоро діти з’являться, треба про майбутнє подумати!» Ми б із чоловіком їм підсобили: перші гроші на квартиру дали чи землю купити та будинок збудувати — допомогли б. А зараз, коли вони отак перегризтися за квадратні метри готові, навіть якщо прийдуть — пальця об палець не вдаримо!
Тітка вірить, що її діти з часом порозумнішають і що конфлікт зникне сам собою. А мені здається, що далі буде лише гірше.
Фото ілюстративне.
