fbpx

Присоромила безробітного зятя при його дружках, так тепер у моєму ж домі зі мною ніхто не розмовляє. Всі вважають мене винною, а я не розумію чому. Хіба на правду ображаються?

Моя дочка в юності залетіла від хлопця з нашого містечка. Незабаром цей юнак приїхав до нас зі своїм батьком і сказав, що не відмовляється від майбутньої дитини і готовий одружитися. Дочка була закохана в нього ще зі школи. Але серйозних стосунків у них не було. Хлопець постійно міняв дівчат, а дочка чекала його, коли ж той візьметься за розум. Сім’я у хлопця хороша, порядна, а батько чудова людина. Ми з батьком були теж не проти їхнього шлюбу. Тим більше, що дочка при надії.

Після весілля молода сім’я вирішила жити з нами. У нас великий, новий, сучасний будинок. Так що ми з чоловіком були раді, бо залишилися не одні. Ми стали жити однією великою сім’єю. У нас з’явився славний онук. І ми, і батьки зятя допомагали дітям у вихованні дитини. Зазначу, що у нас є ще одна дочка, але вона живе окремо. У неї вже своя сім’я і теж є дитина.

На відміну від свого батька, мій зять – геть іншого складу людина. У нього роботи постійної немає. Батьки чоловіка купили їм автомобіль. Улюблене заняття у зятя – копатися в гаражі, і при цьому голосно вмикати музику. У нашому великому будинку роботи дуже багато. Можна зробити верхній поверх, додатковий вхід і жити їм незалежно від нас. Але його і так усе влаштовує. Грошей заробити нормальних не може, навіть полицю повісити не допросишся.

Зате перед друзями він цар, тільки корони не вистачає. Збереться в гаражі з ними і починає розповідати небилиці до пізнього вечора. Щоб в будинку нічого не робити. Краще б дочці допоміг або з дитиною іграшками пограв, книжки почитав. В першу чергу, роботу б стабільну знайшов. Те, що його батьки допомагають, це непогано. Але вони постійно не будуть надавати допомогу, і приходити на виручку синові.

У мене ж є ще один зять. Правда, живуть вони з дочкою в іншому місті. Так дочка дуже задоволена ним. І робота хороша у нього і весь вільний час проводить з родиною, дитиною. Іноді до нас в гості приїжджають. Можна чітко побачити різницю між двома моїми зятями. У мене чудові доньки. Ми з чоловіком виростили їх в ласці і любові. Вони дуже хороші господині.

Коли в черговий раз до нас прийшли дружки зятя, я не втрималася. Взяла і присоромила його перед друзями, тепер в будинку хоч тікай: зять зі мною не розмовляє, дочка ображається, та й чоловік через чоловічу солідарності бурчить. Краще б мовчала.

А що я такого поганого зробила? Чому ніхто мене не підтримав? Те, що зять не розмовляє, я переживу. А за що дочка на мене розсердилася? За те, що сказала правду. У мене немає бажання мовчати, але й не хочу аби вони кудись з’їхали. Без них будинок спорожніє і нам буде нудно.

І що мені тепер робити? Перепросити за те, що правду сказала? Так я сподівалася, що після цього він за голову візьметься, соромно стане і перегляне свою поведінку. Так ні ж. Все як було, так і є, тільки всі жителі мого будинку зробили винною мене і зі мною майже не розмовляють. Як виправити становище?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page