fbpx
Історії з життя
Що значить: «немає на кого залишити»? – здивовано запитує мама, – А про що ти думала, коли з декрету раніше виходила? Мало що і хто тобі там казав. Так, ми онуків хотіли і обіцяли допомагати, але це ж не означає, що от прямо так

Після весілля бабусі в один голос почали просити онуків та обіцяти, що допомагатимуть. Подібні ситуації – не рідкість. З нами сталося так само — типові обіцянки родичок які не вгавали чотири роки.«»

От не розумію, чому старше покоління настільки одержиме онуками. Тільки одружилися – треба терміново дітей. А навіщо? Мовляв, якщо одразу не буде, значить щось не гаразд у сім’ї.

Ми з чоловіком 4 роки жили разом та 4 роки слухали подібні обіцянки. Потенційні бабусі питали, коли вже онуками потішимо, і обіцяли допомагати з обох боків. Мовляв, навіть у декрет можу не виходити — самі няньчитимуть.

Я не розраховувала на них, але одного дня тест показав дві смужки. Ми не планували ще цього всього, але зважились. Тим більше, солодкі обіцянки родичів вселяли надію.

Я вийшла на роботу, коли синові виповнилося 1,5 роки. Дитина занедужала — доглянути нема кому. Усі на роботах, у всіх свої плани. Лише зрідка я могла допитатися, щоб мама чи свекруха приділили годину часу онукові, поки я знайду вихід із ситуації.

Я регулярно чула фрази з їхніх вуст:

— Ваша дитина – ваші негаразди. У нас своє життя. Ми вас виростили, ви ростіть своїх.

Звичайно, вони мені нічим не зобов’язані, але навіщо було чотири роки співати тієї пісні? Ну гаразд, ми з чоловіком відповідальні та свідомі, але є й такі, що розраховують на обіцянки.

Чи це мені тільки так з батьками пощастило, чи у всіх після весілля починається та сама пісенька?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page