Лариса навіть не хотіла згадувати минуле життя. Хоч минуло вже 10 років з того дня, вона й досі навіть думати не хотіла про колишнього чоловіка.
Їй було 20. Юна, вродлива, успішна. Вона була улюбленицею своїх батьків, які пророкували їй успішне майбутнє. Хлопці бігали за нею табуном, проте Лариса хотіла серйозні стосунки. Мріяла про весілля, дітей, сім’ю.
За рік вона познайомилася з Пашею. Він був на десять років старший, проте чимось зачепив юну красуню. Він гарно залицявся до неї, говорив компліменти і зачарував. Невдовзі дівчина закохалась – вони почали зустрічатися.
За два місяці Паша покликав її заміж. Лариса погодилася, хоч нічого й не знала про потенційного чоловіка. Вже коли почали готуватися до весілля, з’ясувалося, що він не має за душею і копієчки. Розписалися – от і все.
Привів він її на орендовану квартиру без меблів та техніки. Але Ларису це не бентежило, вона була впевнена, що з милим рай і у курені.
Після одруження Паша різко змінився — почав вчити молоду дружину, як потрібно вести господарство, що готувати і як виглядати. Ларисі уже через пів року такого життя світ не милим був. Павло був її тінню і вона вже не могла витримати його присутноситі.
Останньою краплею стала швабра. Вона купила її, аби мити підлогу у квартирі. Павло був за щоденне дворазове вологе прибирання, тільки тоді він міг дихати у домі вільно.
Повернувшись з роботи і побачивши обновку, той довго розповідав дружині наскільки вона не права. Лариса просто узяла ту швабру і свою сумочку і пішла у нікуди.
Павло намагався дружину повернути. Часто телефонував і говорив, що вона не зможе і дня без нього одна. Змогла і досі може. А він, розповідали за десять років уже тричі був одруженим і три дружини від нього ішли.
Схоже, він ніколи не зміниться.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
