fbpx
Історії з життя 0
Я роки пропрацювала в Італії і такої погорди від своєї багатої сеньйори не бачила, як зазнала від свахи, вся заслуга якої була в дідові, який був професором при інституті, впхав туди свого сина і тепер вона теж там викладає.
– Ми професори в третьому поколінні і в село?, – казала вона нам в
Історії з життя 0
Тепер я рада, що за ці тридцять років так і не зізналася чоловікові, що у мене на серці. Хоч бували дні, коли я розуміла, що він заслуговує на те аби в його житті було кохання. Проте, я переконувала себе зовсім іншими аргументами – я ідеальна дружина і мої старання ось так винагороджуються
Тепер я рада, що за ці тридцять років так і не зізналася чоловікові, що
Історії з життя 0
Ні, застала я їх, але ж не такої реакції від чоловіка я чекала, а виявилося, що то я впала в його очах, уявляєте? Любчині одяганки на гіллі гойдаються, а не порядна при цьому я.
А почалося все двадцять сім років тому, коли я вийшла заміж за Руслана, бо
Історії з життя 0
Катрусі навіть приснитися в найкращому сні чи уявитися в найзаповітніших мріях не могло те щастя, що звалилося на її голову. Вона знала від мами, що її бабуся живе в столиці, але що заповість їй квартиру й подумати не посміла б. Колись бабуся Оксана жила в селі. Вона дуже рано вийшла заміж, народила доньку Софію, Катрусину маму. Коли юній Софійці так потрібна була мамина підтримка, вона покинула її задля свого нового кохання
Катрусі навіть приснитися в найкращому сні чи уявитися в найзаповітніших мріях не могло те
Історії з життя 0
Наважитися поговорити зі старшим сином мене переконав випадок. Мене й до того, то тиснуло, то хитало, але, коли сусідка мене на підлозі відливала, то вже зрозуміла – пора.
Хоч мені й шістдесят п’ять років та маю синів як соколів, але онуків нема.
Історії з життя 0
Якби я вже не обпеклася, то не вчинила б так у цих стосунках. Бо одне діло довіряти, а інше чути в трубці жіночий голос об одинадцятій вечора.
Мені ніяк не вдавалося знайти собі пару, навіть на дискотеках в молодості я так
Історії з життя 0
Не думала я ніколи, що аж тепер чоловік в голову пошкрябається і зрозуміє як то відчувати, коли тобою нехтують. Шкода, що відчув це через доньку, але, видно, й вона через це має пройти.
Ми зі Степаном одружилися молодими і разом вже двадцять сім років. Якраз недавно видали
Історії з життя 0
“Фантастично” – кинув чоловік, як тільки переступив поріг хати. “Я попереджав?” – гарикнув і почав збирати речі. А я сиділа і не знала, що мушу говорити, бо він таки попереджав, от тільки я вчинити інакше не могла
“Фантастично” – кинув чоловік, як тільки переступив поріг хати. “Я попереджав?” – гарикнув і
Історії з життя 0
Я вже й речі склала в коридорі, от тільки не знала куди мушу йти. Олена ж ходила домом, розносила тарілки і виделки на місця після обіду і, ніби не помічала того. Зрештою, вона все ж сказала, що ми мусимо побалакати
Я вже й речі склала в коридорі, от тільки не знала куди мушу йти.
Історії з життя 0
Те, що до подвір’я під’їхав бус, а не легковик, мене вже насторожило. Ну, але я ще вірила в те, що невістку із онуком, просто знайомі підвезли. Однак, вартувало відчинитись дверцятам, як усі мої надії розсипались вщент
Те, що до подвір’я під’їхав бус, а не легковик, мене вже насторожило. Ну, але

You cannot copy content of this page