fbpx
Історії з життя 0
Моя матір роки на заробітках і просить мене тепер аби я їй передавала кошти в Італію, які вона заробила
– У мене зараз фінансова скрута і я не дуже добре почуваюся. Але ми
Історії з життя 0
Того дня я поклала перед мамою ключі від будинку і сказала, що то останній мій візит у цей дім. Напевне, вона не повірила і вже за три дні набрала мене просити про допомогу, та я вислухавши попросила більше не турбувати. Можливо я не хороша людина, та от не вважаю, що винна батькам в житті ще хоч чогось
Того дня я поклала перед мамою ключі від будинку і сказала, що то останній
Історії з життя 0
А щоб ви подумали на моєму місці: чоловік з найкращою подругою їздить у відрядження і вона ще й при надії і не каже від кого! Це були найважчі дні в моєму житті, бо не такого я сподівалася від людини, які допомогла в найскрутнішу хвилину, а вона мені отак віддячила?
Ми з Олегом п’ять років працювали за кордоном, щоб відкрити в Україні власну справу.
Історії з життя 0
Ніхто не кинувся Нелі співчувати, коли її чоловік пішов до молодої жінки. Кожна з нас думала приблизно однакове: «От тепер подивимося чи так буде їй усмішка блаженна з лиця не сходити, чи будуть такі прикраси та одяг, от тепер дізнається, як то життя прожити, як ми».
Це була щира правда, наш колектив складався з жінок, що про такого чоловіка, як
Історії з життя 0
Напевне, не таких моїх слів чекала цього дня Валентина, бо в трубці запала тиша. Помовчавши мить, вона знову мені давай про онуків, тільки вже так, що вони за мною скучили і, що вона йде на примирення тільки за їхнього прохання. От тільки я була непохитною: сама Валя так колись вирішила, то най так і буде вже
Напевне, не таких моїх слів чекала цього дня Валентина, бо в трубці запала тиша.
Історії з життя 0
Я в такій складній ситуації ще ніколи не була! Ми в боргах, донька від чоловіка пішла, а чоловік он збирає сумки та каже, що з такими, як ми, ні секунди більше жити не хоче. Ми ж звичайна родина, що це таке є, коли ж ми хотіли лише зробити якнайкраще та доньку заміж видати!
Мені сорок два роки і ми маємо єдину донечку Вероніку, якій дев’ятнадцять років. Саме
Історії з життя 0
Того дня я принесла нові тарілки сину і невістці. Зайшла б тихцем сама, та ключ у отвір ніяк не входив, мусила на кнопку дзвінка натиснути. Двері син відчинив і замість “привіт і дякую” я почула дещо геть інше
Того дня я принесла нові тарілки сину і невістці. Зайшла б тихцем сама, та
Історії з життя 0
Не могла я покинути чоловіка попри те, що останні десять років він був геть на себе не схожий. Дивилася я на нього і виправдовувала. Адже він був колись таким красенем, любив мене, на руках носив, двоє діток у нас, вже дорослі і за кордоном живуть з родинами. Ми ж удвох лишилися, наче обломки старого щасливого життя.
Спочатку я Петра шкодувала, адже він став не потрібним на роботі, завод закрили, а
Історії з життя 0
Мені знадобилося десять років аби зрозуміти таку очевидну і просту річ, яка ввесь час була у мене перед носом. Але ж я чомусь йшла зовсім іншим шляхом – уявила себе проповідницею і дуже дорого за то заплатила в усіх розуміннях
Десять років я намагалася навернути свою сестру на путь істини, як то кажуть, думала
Історії з життя 0
Не було мені в заміжжі з медом і тепер живу в цивільному шлюбі і сама собі дивуюся. З одного боку, наче все при мені, а з іншого – ніхто ж заміж не хапає, того й так. Проте, крапку в усьому поставила сукня
Рано я вискочила заміж, рано, вже тепер сама розумію, що ні я не була

You cannot copy content of this page