fbpx
Історії з життя
Словом, сідаю вранці в маршрутку, і там хлопець, який пояснював якусь стратегію всім. Коли я зайшла, він сказав: «Дівчино, і ви мені допоможете, якщо не важко». Звичайно, я погодилася.

Було заплановано так: коли сяде його обраниця, він дасть нам сигнал (чесно кажучи, я поняття не маю, звідки він знав, що вона саме в цей час і саме в цю маршрутку сяде, ну нехай), і ми почнемо, займаючись своїми справами (слухаючи музику, дивлячись у вікно, читаючи книгу), говорити красиві слова… А ВІН сховається на задньому сидінні з квітами.

І ось вона заходить… сідає ззаду водія… і тут починається казка…

Хлопець-пасажир, граючись в телефоні, говорить вголос: «Знаєш, він недавно зрозумів, що саме тебе чекав все життя… саме з тобою хоче зустріти старість» (і тут абсолютна тиша, дівчина сміється, думаючи: “що за ненормальний”?!).

І тут продовжив водій: «Він так хоче, щоб ти йому сина подарувала, саме ти…», і потім ще кілька людей, і дійшло до мене! Я, дивлячись у вікно, сказала: «Він не хоче тебе втрачати, Юль. Розлучаючись навіть на одну хвилину, він вже сумує за тобою… він не уявляє життя свого без тебе»…

Дівчина вже розплакалася, бо до неї дійшло… І тут встає хлопець, підходить до неї, стає на одне коліно, ну, і самі розумієте, які слова він їй каже… У мене серце так шалено калатало, ніби мені пропозицію робили… Ахах. І вона, перебуваючи в шоці секунд 20, відповіла: «Я згіднааааа. Ти такий ненормальний. Як же я тебе кохаю…».

З мережі.

Фото – ілюстративне, з відкритих джерел.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook