Ганна їхала швидким поїздом, який рухався у напрямку моря. Було дуже тихо та спокійно, а за вікном пролітала справжня краса. Коли Ганна побачила море, вона навіть трохи піднялася. Дуже гарне, яскраве, таке південне. На мить вдалося забути про всі тривоги та неприємності. Вражаюче видовище!
Спочатку планувалося, що вони поїдуть удвох із чоловіком. Але те, що відбувалося перед відпусткою, більше нагадувало якийсь цирковий виступ. І винна у цьому була свекруха. Здавалося, ніби мала конкретну мету: щоб син і його дружина не могла нормально поїхати у відпустку разом.
І все це незважаючи на те, що вони одружилися півроку тому, але так і не з’їздили в подорож. Весілля було взимку, тому було вирішено перенести поїздку на літо.
Спочатку свекруха намагалася переконати їх узяти з собою молодшу сестру сина разом із її дочкою. Коли ж подружжя відмовилося, вона почала картинно зітхати.
— Ну, чому ви такі? Не хочете Вероніку брати, візьміть лише племінницю! Вона ж зовсім маленька, хіба вона може завдати якихось незручностей? Спокійна дівчинка, все гаразд.
Ганні було що сказати у відповідь на таке. Та дівчинка була далеко не таким янголятком, як описувала свекруха. Її характер явно був вихований бабусею та байдужістю матері. Десятирічна Олена була не подарунком і те, що її так активно відправляли на відпочинок з молодими, говорило лиш по те, що бабуся і мама хочуть відпочити.
З цієї причини Ганна відповіла категоричною відмовою. Їй не хотілося відповідати за чужу дитину. Така відповідь явно не сподобалась свекрусі. Вона високо підняла голову, хмикнула і відразу пішла. Але через кілька днів повернулася з уже новою пропозицією:
– Олежка, я ось що подумала. А поїду я з вами! Давним давно не їздила на море, але я вже стара, одна поїхати не можу. А з вами мені буде спокійно.
Ганна не знала, як на це реагувати. Увечері вони з чоловіком уперше з’ясовували стосунки.
— Ти думаєш, що це нормально, Олеже? Ми нещодавно одружилися, нам потрібен медовий місяць, нехай і із запізненням. Чому ми маємо брати твою маму? Може ще й номер на трьох візьмемо?
Олег і сам усвідомлював, що його мама переборщує, але його так стомили постійні непорозуміння, що він просто заявив дружині, що вже нікуди не хоче їхати.
Ганна зібрала валізу і поїхала сама, ні слова не сказавши чоловікові. Лише залишила записку, де зазначила, що сама влаштує для себе медовий місяць, а що робитиме Олег, її не хвилює. Нехай їде з мамою, куди хоче. Дорогою до моря Ганна згадувала всі непорозуміння і не розуміла, навіщо все це потрібно її свекрусі?
Адже доросла, розумна жінка. Чому вона так дивно поводиться? Ганну злило те, що чоловік не став на її бік, не пояснив своїй матері, як вона неправа. Дорога в поїзді діяла заспокійливо. Ганна не раділа поїздці доти, доки не побачила за вікном море. Від цього видовища вона вирішила, що нізащо не дозволить всій цій ситуації зіпсувати таку довгоочікувану відпустку!
Так, все склалося не найприємнішим чином. Але все це можна продумати потім, вирішити, що з цим усім робити. А зараз варто просто насолодитися відпочинком. Потрібно тільки вигадати, що сказати бабусі, у якої вона планує зупинитися. Адже з нею мав приїхати чоловік.
Потяг зупинився. Ганна вийшла на перон. Вона твердо вирішила більше не думати про погане. Адже вона заслужила на відпочинок! Сонце так яскраво світило.
Відійшовши від вагона, Ганна раптом побачила знайоме обличчя. Вона відчула себе такою щасливою! Олег підійшов до неї, в руках був великий букет. Ганна поставила валізу, але не могла змусити себе рушити. Вона плакала від радості та несподіванки.
— Люба, невже ти вирішила, що я так залишу тебе одну? Це наш медовий місяць!
— Як тобі вдалося добратися раніше за мене?
– Літак. Я щиро сподіваюся, що ми востаннє маємо таке непорозуміння!
— А що? Як бути зі словами твоєї мами?
— Мила, я ж дорослий. Я помилився, дозволив матері робити так як вона вважала за потрібне. Мені доведеться ще мільйон разів вибачитися перед тобою за це. Ти зможеш мене вибачити?
– Я вже це зробила!
Ганна міцно обійняла Олега. Дивно, як ситуація може змінитись за одну мить! Ще годину тому вона відчувала себе такою нещасною. Тепер же її душа сповнена радості та захоплення.
— Ти готова до найкращого відпочинку у житті?
Ганна кивнула. Вона була певна, що все так і вийде. Тепер її життя налагодиться. Її сім’я в безпеці, вона певна.
Головна картинка – pexels.
