У нас з чоловіком дружна сім’я. Ми п’ять років одружені. Мій чоловік настільки добрий, що посваритися з ним практично неможливо, хоча нещодавно це все-таки відбулося. Ми не знайшли спільної мови так, як ніколи за весь час наших відносин. Щоб було зрозуміло, я поясню, що живемо ми середньо. П’ятнадцять років збирали на власну квартиру і нарешті змогли зробити покупку. В’їхали в старі, обшарпані хороми на дві кімнати. Останні півроку всі наші кошти йдуть на благоустрій нашого нового житла.
Спочатку ми робили ремонт в спальні, потім на кухні. Міняти довелося все – і підлогу, і стелю, і вікна. Без ремонту залишилися ванна і коридор. А напередодні події ще й труба в ванній потекла. Я цілий день ходила сама не своя. Набридло, працюєш як проклята, а ніякого попереду просвіту, то одне зламається, то інше, а грошей все немає і немає. І тут як за помахом чарівної палички на порозі нашого під’їзду я побачила портмоне. Спочатку подумала зазирнути всередину, спробувати ідентифікувати власника і поверну річ господареві. Але відкривши портмоне, я виявила суму грошей, якої нам з головою вистачило б на ремонт у ванній кімнаті. Зрадівши, я понеслася додому, щоб повідомити чоловікові радісну новину, але він мого захоплення не розділив.
Цей пан заявив, що це чужа річ і власнику вона, швидше за все дуже потрібна, тому слід якомога швидше повернути портмоне. А я вважаю, що якщо річ дуже важлива, то за нею стежать і не гублять. Мені здається, що це нам подарунок долі: від тих, кому не потрібно, тим, кому потрібно. Наша заслужена нагорода за роки праці.
На цьому тлі у нас до абсурду доходить: чоловік не дозволяє витрачати ні копійки зі знайдених грошей, а я вже втомилася підставляти відро під трубу у ванній, яка протікає. Але вчора сталося те, чого я зовсім не очікувала: чоловік зібрав необхідні речі і пішов до своїх батьків. Це його принципова позиція: повернути портмоне господареві.
Я, звичайно, отетеріла, виходить, чужий гаманець йому дорожче мене? Я думала про те, щоб все одно зробити ремонт, а чоловік змириться. Ну не покине ж він мене, справді, через таку дрібницю. Але з іншого боку чоловік у мене дуже добрий і моє нехтування його думкою може назавжди змінити його до мене відношення.
Просто мене виводить з себе, що у нас в руках така можливість закінчити наш осоружний ремонт, а чоловік через свої принципи не хоче використовувати такий шанс. Без цих грошей нам ще мінімум півроку доведеться в усьому собі відмовляти і відкладати на той ремонт. Я вже заплуталася і не знаю, як правильно вчинити. Як би ви вчинили на моєму місці? Невже доведеться віддати знахідку, щоб зберегти свою сім’ю?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
