З чоловіком разом сім років, з них чотири роки в шлюбі. Чоловік – єдиний син. Зі свекрухою до новини про мій цікавий стан були хороші стосунки, звичайно, я на багато чого закривала очі. Вона жінка дуже яскрава, любить завжди бути в центрі уваги.
На кожному сімейному святі без кінця говорить про себе (навіть на моєму дні народження). Стосунки почали натягується з того моменту, як я розповіла, що при надії. Звісно при кожній зустрічі вона розповіла дуже емоційно про своє материнство. І по кілька разів! Я носила дуже важко. Останні два місяці лежала на збереженні. Хтось із знайомих казав їй, що бідна я (по-людськи пошкодував), а вона цій знайомій каже: «Вона що одна така??».
Я раніше була просто закохана в неї. Ми були наче подружки. А потім я просто стала не витримувати… Доходить до того, що у всіх наших успіхах вона себе підносить (хоча ми фінансово від них не залежимо), навіть коли моя дитина йде на поправку після нездужання, вона каже, що це завдяки їй.
Хочу зауважити, що живемо ми поруч в сусідньому будинку, вона досить молода, працююча доглянута жінка, але жодного разу з малюком не погуляла. При цьому знайомим вона без кінця говорить, яка вона бабуся.
Скажу чесно, допомагають з дитиною нам повністю мої батьки. Вони теж поруч живуть. Батьки свекрухи постійно звеличують її і свекор мало не молитися на неї. Загалом, я не витримую, дівчатка… цю нескінченну балаканину про себе. Зараз ще дізнаюся, що вона без дозволу виклала фотографії мого сина в мережу з, навіть не запитавши дозволу.
Я розумію, зараз буде багато коментарів, що вона теж бабуся, що потрібно шанобливо ставитися до батьків і все терпіти і мовчати, і погоджуватися. Я з великою повагою ставлюся до старших, а чоловік часом не на моєму боці. Я не прошу його сваритися з мамою, а просто делікатно поговорити, натякнути на деякі речі, які мене зачіпають.
Вона в усьому намагається бути суперницею мені. Я розумію, що людей дорослих і самостійних не переробити. Ще мене дратують дуже її візити на 5 хвилин раз на тиждень, вислуховую про інших онуків, друзів історії, як хто і де, і кому допомога потрібна.
Допоможіть мудрою порадою і поділіться вашим досвідом.
Ps Коли мене виписували з дитиною додому, вони приїхали на 15 хвилин раніше від моїх батьків. І я дізнаюся від своїх знайомих, що ніби тільки вони мене зустрічали. І так у всьому. В кожній розмові, в кожній справі, тільки вона! І друзі у них в основному ті, які їм постійно догоджають і ними захоплюються.
Фото ілюстративне.
