fbpx
Історії з життя
Син мене почав просити помінятися місцями – вони в двушку, а я в цей гуртожиток. Кажуть, що вони ні на що не претендують, невістка з дітьми буде прописана в гуртожитку, та й на роботу мені так само близько: гуртожиток зовсім поруч з нами. Можливо, я б і погодилася, якби старші діти були б моїми внуками

У нас з дорослим сином є квартира: суміжні дві кімнатки в хрущовці, тільки в ній я власниця, а він тільки прописаний. Син у мене один, чоловіка немає, я з ним розійшлася 16 років тому, бо не було чого пропадати тижнями незрозуміло де. Сина я виховувала в строгості, тому що не хотіла, щоб пішов тією ж дорогою, що й батько. Ясна річ, що все було під контролем: вчасно додому після школи, уроки зі мною, гуляти до 9 вечора, не довше. Подруги мене попереджали, говорили, що якщо він не залишиться зі мною слухняним хлопчиком, то одружується з якоюсь «мамкою» старшою за нього.

Я не вірила подругам, навіть навпаки – вказувала їм на виховання їхніх дітей. У однієї син почав випивати в 16 років, в іншої донька ще школу не закінчила, а вже з татуюванням і пірсингом. Ну що з них вийде? Але виявилося, що мої подруги мали рацію. Після армії син став пропадати у якоїсь своєї «знайомої – зробив їй комп’ютер вдома і став у неї постійним гостем, тільки ночував удома. Я все цікавилася, що це за дівчинка? Син ніяковів, нічого не говорив, я дізналася, що вона живе з сім’єю в гуртожитку навпроти. Я ще розхвилювалася, чомусь уявила, що юна дівчина живе в тісній кімнаті з матір’ю і батьком. Зовсім для нас не перспектива для одруження.

Його дівчина у нас не з’являлася, я все дивувалася: де ж вони зустрічаються? Але що зі мною було, коли дізналася, що це не юна дівчина, а майже тридцятирічна жінка! А моєму синові виповнилося на той момент всього 23 роки! А сім’я цієї жінки: вона і двоє її дітей від першого шлюбу: шість і три роки! Живе на дитячу допомогу і хороші гроші на діток, ніде не працює. Відводить дітей в садок, а вдень вони з моїм сином зустрічаються. Я все це дізналася, коли мені син сказав, що його кохана вже при надії від нього, і він має намір одружитися! Просто без слів! Я була проти, але син все одно одружився, весілля вони не святкували.

Я настільки була засмучена цією історією, що навіть подругам спочатку нічого не говорила, щоб вони мене не засміяли. У однієї подруги, у якої син ще тим бешкетником був, він став бізнесменом, купує їй путівки до Туреччини. А у другої донька стала манекенницею, десь там фотографується, по подіуму ходить. До їх дітей не причепитися, а мій як валянок – знайшов собі сімейку. Коли подруги дізналися, вони ніби як підтримали мене, але я ж відчуваю, що вони хихикають за моєю спиною.

Потихеньку я стала звикати до статусу свекрухи. Начебто до невістки і претензій ніяких немає, вона дуже спокійна, акуратна, стежить за дітьми і моїм сином – він завжди чистенький, нагодований. Подарувала вона мені онука, видно, що мама хороша. Я стала їх запрошувати додому на свята, але її старші діти мене напружують: бігають і шумлять. Живуть вони звичайно в складних умовах: п’ятеро в кімнаті розміром в 24 квадратних метри. Все компактно, навіть кухонний куточок є, але туалет і душ загальні, з сусідами. Складно, звичайно!

Син мене почав просити помінятися місцями – вони в двушку, а я в цей гуртожиток. Кажуть, що вони ні на що не претендують, невістка з дітьми буде прописана в гуртожитку, та й на роботу мені так само близько: гуртожиток зовсім поруч з нами. Можливо, я б і погодилася, якби старші діти були б моїми внуками, але вони чужі! У мене в квартирі хороший ремонт, а у що ці двоє можуть перетворити мою квартиру ?! І взагалі, у мене до них якась стіна – вони чужі і все! Син просто благає, а я ні в яку, ні і все! І тут справа зовсім не в «зручностях» гуртожитку, я сама в дитинстві в комуналці жила з мамою, але не хочу я чужих дітей в свою квартиру!

Мене знову застерігають подруги, кажуть що я безсердечна. Але у них немає нерідних онуків, що вони можуть зрозуміти?! Синові важко трьох виховувати? Але він же знав, на що йде. Нехай беруть житло на виплату.

Чому я це пишу?! Хочу дізнатися думку народу, що ви думаєте? Я читаю інші коментарі, бачу, що тут пишуть багато розумного. Мене цікавить чисто моральна сторона – то я права? Тільки, прошу вас – поставте себе на моє місце, щоб судити об’єктивно.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page
facebook