Від того, що почула у відповідь, я отетеріла. – Я – наймолодший, тож хата і земельна ділянка належить мені. Я й оформив усе на себе. Бо мені треба: живу у великому місті, маю двох неодружених синів, комусь із них залишу квартиру. А ти – сама живеш у синовій хаті, маєш пенсію, то навіщо тобі ще пів батьківської хати?
У нашій родині я найстарша дитина, після мене ще троє було у батьків. Ото якби я була найменшою, вважалася б принцесою серед старших братів. Але так як я
Ми з Ним гуляли осіннім парком, сиділи на лавці обійнявшись. Був прохолодний вересневий вечір, і він куртку свою накинув мені на плечі, та ще й зігрівав словами, як мене сильно кохає. Мені хотілося бути з ним до ранку, аж тут озвався мій телефон.
Хоч друзі мені казали, що любові забагато не буває, я все ж залишилася при своїй думці, що багато чого в світі може бути надміру, і тоді виникають проблеми.
Аллі не подобалися мої зауваження про те, що як економити, то на всьому, то готувати їжу вдома, а не замовляти в ресторані, до кращих часів не купувати брендовий одяг і взуття, прикраси та аксесуари, потерпіти без салонів краси та фітнес-клубів. Але де там! Якщо Віталію вже було не до тренувань і не до гри в більярд, то невістка заявила, що «має виглядати гарно, робота вимагає і змінювати її вона не збирається».
Я – мати тридцятирічного сина, що в черговий раз зібрався одружуватися, але ще не розлучився з попередньою дружиною. Місяць тому Віталій подав заяву про розірвання шлюбу, а вчора
Троє дітей – то не жарти, щоб характер свій показувати. Її старший син, випускник, мріє про архітектурний коледж. Йому хоча б в дев’ятому класі репетитора з математики найняти, але звідки взяти грошей, коли і середній просить кілька сотень на поїздку з класом по замках, а наймолодший – про планшет маму благає. Тут би на комуналку, одяг і харчування вистачало.
Ми з подругою Галиною працювали покоївками в гарному готелі і, як для жінок, заробляли, начебто, й непогано, можна було б безбідно жити, але при умові, що й чоловіки
Ще вчора ми святкували моє 35-річчя, і я в думках підбивала підсумок свого життя та зробила для себе втішний висновок: успішна лікарка в приватній клініці нашого друга Андрія, щаслива дружина Віталія та мама дев’ятирічної Алінки. А вже сьогодні я зіткнулася з серйозною проблемою.
Записатися в цю Міжнародну організацію і стати доброволицею в гуманітарну місію мене спонукали сімейні обставини. Ще вчора ми святкували моє 35-річчя, і я в думках підбивала підсумок свого
На другому курсі вже всі знали: Тарас і Соломія – це пара. Навіть Тарасовій мамі сороки на хвості принесли, що її син зустрічається з дівчиною. Жінка спочатку не надала звістці ніякої уваги, мовляв, хай розважається хлопець. Але коли на третьому курсі син заговорив про одруження, вирішила цього не допустити
Соломія вважала себе добропорядною дівчиною. Вона знала, що стане вірною дружиною і турботливою мамою, коли вийде заміж і житиме у великому місті. Але для цього треба одружитися не
Коли я звільнялася, мене ніяк не хотіли відпускати, випитували причину, обіцяли підвищення зарплати, особливо наполегливою була моя подруга, і я наважилася їй все розказати.
За весь час моєї роботи у великому банку на посаді керівниці відділу інвестицій таке зі мною трапилося вперше. Після напруженої двотижневої роботи над звітом, що займав п’ятдесят три
Чи я сама собі позаздрила, чи я сама себе наврочила? Не знаю, що й гадати. Але від того суботнього ранку все пішло шкереберть, а мої здобутки та досягнення в створенні сімейної ідилії – коту під хвіст. Тоді я ще не уявляла такого фіналу.
Чи я сама собі позаздрила, чи я сама себе наврочила? Не знаю, що й гадати. Але від того суботнього ранку все пішло шкереберть, а мої здобутки та досягнення
Мені нічим було похвалитися: сама виховую трьох дітей. Батьком найстаршої доньки Оксани був Антон. Але він про це не знав. Я подала на розлучення через його постійні зради, тільки згодом відчула, що ношу під серцем його дитину, але не хотіла признатися, переживала, щоб він не забрав її від мене, так як його статки в рази перевищували мої доходи.
Я поспішала на батьківські збори до наймолодшої доньки Улянки, та все одно запізнилася. Тоді ще освітяни дозволяли собі поводитися зі своїми учнями та їхніми батьками абсолютно безпардонно. –
– Доню, отямся, Зеновій тебе кохає, стільки років упадає за тобою, а ти за невідомо кого зібралася заміж, – не переставала вмовляти мене мама, – всього кілька місяців із ним знайома і думаєш, що кохаєш. – Мамо, мені вже двадцять шість років, і в своїх почуттях я добре розбираюсь. Але маму важко було переконати. Вона розгорнула бурхливу діяльність, щоб дізнатися, звідки він родом і з якої родини, де працює, та, головне, скільки заробляє.
– Доню, отямся, Зеновій тебе кохає, стільки років упадає за тобою, а ти за невідомо кого зібралася заміж, – не переставала вмовляти мене мама, – всього кілька місяців

You cannot copy content of this page