Головна

nat

Для Миколи усе закінчилося, як у казці. Держава викупила у нього брошку, але в такий спосіб, що ніяких грошей на руки він не одержав. Йому просто надали трикімнатну квартиру з меблями, позачергово виділили авто останньої моделі, компенсували усі витрати, пов’язані з весіллям
Історії з життя 0
Миколина мати відійшла у засвіти рано, коли йому не виповнилося і п’яти років. А батько? Він десь зник ще раніше. Як кажуть – «пропав, не залишивши навіть черевиків».
– Мені здається, що наша Інга «нерівно дихає» до тебе, – сказав товариш. Вони саме верталися додому зі школи. Йшли вдвох. – Якщо надумаєш женитися, то не забудь взяти за дружбу. Ха-ха!
Історії з життя 0
З лісу, що стемнів на високому пагорбі, почали скрадатися сутінки. Надходив вечір – весняний, теплий, зоряний. То тут, то там світлячками заморгали вікна в оселях. Десь дзенькнуло відро.
Як би ви вчинили, якщо б знали, що ваш законний чоловік кохає іншу жінку, а з вами лише тому, що та інша у щасливому шлюбі
Історії з життя 0
З чоловіком ми разом вже понад 15 років. Жили добре, розуміли один одного, підтримували. Я взагалі людина, яка готова підтримати у будь-якій невдачі. Завжди переконувала чоловіка, що у
До кінця робочого дня набирала номер свого знайомого, але у відповідь чула то переадресацію, а то лише гудки, злостилася, знову набирала. Мало не плакала: – От який! Там майже уся моя зарплата, ідентифікаційний код, кредитка… Ще й сто доларів – заначка на купальник!
Історії з життя 0
Катерина нервово порпалася у сумочці, потім у кишенях: – Куди ж подівся цей гаманець? Невже хтось поцупив?.. Гукнула до співробітниці й кращої подруги: – Алко, може, згадаєш, куди
Олена подумки раділа: «Завтра підемо разом святити паску, одягну усе найкраще ще й стану у першому ряду, нехай бачать, що я теж господиня, не гірше від інших можу спекти паску, запекти м’ясо та вишити рушничок!». «Ну що, подруженьки, і я з чоловіком прийшла до церкви, і в мене є хазяїн! Та ще й який!»
Історії з життя 0
Василь та Олена сиділи на лавці під хатою. Кожен думав про своє: Олена раділа, що доля послала чоловіка, який її не лише розуміє, а й інколи підкидає копійчину
Марина рішуче відчинила двері салону: «Ти ба! Усі гарненькі, молоді, у коротеньких халатиках, доглянуті! А я думаю, чого це мій Сергунька по кілька разів на місяць міняє стрижку! Кума казала, що та дівчина – світленька. Розбереш тут, у кого справжній колір чи волосся пофарбоване
Історії з життя 0
Марина йшла до салону не для того, щоб навести красу. Вона була налаштована влаштувати гучний рейвах, бурмотіла про себе: «Провчу, не буде більше чужих чоловіків принаджувати!» Підійшла до
Я їздила скрізь, куди могла, куди радили, де очікувала отримати допомогу… Однак все було марно. Тож ми вирішили взяти дитину з сиротинця. Так у нас з’явилася донька, а через рік трапилося диво: я дізналася, що при надії і подарувала чоловікові ще й сина
Історії з життя 0
Три роки тому ми з чоловіком переїхали в інший мікрорайон міста, де, продавши нашу двокімнатну квартиру, придбали трикімнатне житло з красивим краєвидом з вікна. Перевезли меблі, все розставили
“Марійко, я ніколи не казала неправду і не кажу. Є таке мудре прислів’я: «брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся». Отак і ти, моя люба донечко, будь правдивою, тоді завжди почуватимеш себе впевнено”. “Добре, мамо, я так і буду чинити”
Історії з життя 0
Чим довше люди живуть на світі, тим більше усвідомлюють сенс життя. Все частіше замислюються над минулим. У спогадах і уяві воскресають ті далекі дні, які не повернуться ніколи.
Два речення телеграми наче відро холодної води – запрошуємо на весілля. Відбудеться тоді то і там то. Ніна, Ваня. Колективно вирішували, показувати чи ні Петрові телеграму, і що йому далі робити. Дівчата наполягали на тому, що і запрошення треба показати, і парубку варто поїхати на весілля. Дискусія розгорілася не на жарт. Якраз у її розпал і нагодився Петро.
Історії з життя 0
Стомлене за днину сонце, здавалося, присіло відпочити на вершину старого височезного ясена, а потім почало опускатися, ховатися в його кроні, віддаючись вечірнім сутінкам. Стомилася й Ніна, повновида молодиця,
– Твоя мама з усіма спілкувалася, але в подруги нікого не хотіла. Пам’ятаю, батько твій поїхав на заробітки і з кінцями, не приїхав більше ніколи. Вона його і шукати не стала. Просто ні з ким не обговорювала цю тему. Ми її розуміли. Погано одній з дитиною, хоча ти вже не маленька була
Історії з життя 0
Будинок ніяк не продавався, хоча Ірина знизила ціну. Але охочих купити все одно не було. Будинок розташовувався в майже безлюдному селі, далеко за містом, в десяти кілометрах від

You cannot copy content of this page