Для малої Павлини іграшками було небо, хмари, дерева, квіти. Вона любила спостерігати за хмарами і бавитися з ними «в мальованки». Пальчиком дівчатко водило по небесній палітрі. Здавалося, що це вона змушує рухатися величезні кудлаті хмари.
Маленькі ангели в білих льолях злітали з Ейфелевої вежі. Вони були кумедні і пустотливі. Сміялися, підморгували. Вона намалювала подібних картин десятки. Небо, Ейфелева вежа і ангели. На цій
– Мені було лише двадцять шість. Лiкaр попередив, що Дмитру не залишилося й року. Здавалося, я поділила себе на кілька частин, аби всюди встигнути. Робота, дитина, лікарня і… порожнеча.
Марина гарно малює. Чоловічий портрет став прелюдією до її неймовірної історії. – Я назвала його «Людина зі сну». Нас познайомив мій колишній чоловік. Покійний. Спершу я нічого не
… А дощ не вщухав. Витанцьовував вулицями. Що йому до перехожих! Олег з Іриною від дощового полону врятувались у найближчій кав’ярні.
… А дощ не вщухав. Витанцьовував вулицями. Що йому до перехожих! Олег з Іриною від дощового полону врятувались у найближчій кав’ярні. – Отже, каву з коньяком? – запитав
Під Соломіїні ноги з ялинки впала шишка. Гарна, продовгаста, трішки наїжачена. Дівчина глянула вгору: от дивно, наче хтось невидимий знає, що сьогодні в неї день народження. І гадки не мала, що це буде єдиний її подарунок
Під Соломіїні ноги з ялинки впала шишка. Гарна, продовгаста, трішки наїжачена. Дівчина глянула вгору: от дивно, наче хтось невидимий знає, що сьогодні в неї день народження. І гадки
– Ти обдурив мене, тепер хочеш обдурити доньку. Ні, Михайле. Відчуваю, візит твоєї помилки молодості перший, але не останній.
Наталці було тривожно на душі. Звідки йшов неспокій, не могла зрозуміти. Дивний настрій псував вихідний. Зателефонувала до чоловіка. Щось довго з гаража не повертається. Сказав, обговорюють з сусідом
– Чуєш, Ти, – кричала «порядна» сільська вчителька, – хай твоя знайда навіть не сміє підходити до мого сина. Ти хоч знаєш, хто її батько? Мій Олег з поважаного роду. І жінку візьме таку, щоб рівня йому була.
– Мамо! – радісно стрельнула очима Іванка, – Олег запропонував мені вийти за нього заміж! – А його батьки про це знають? – не поділяла доньчиної радості Орися.
– Знаєш, весно, що таке доля? Це – дерево, яке росте на перехресті мого минулого і майбутнього. Я виливав на нього глеки благодатної води. Але воно опускало віття. Якось спробував воду з цього глека. Вона стала солоною…
Чекали весну? Невидимі небесні гінці уже сповістили світ про її прихід. Вона щойно промайнула мимо вас у знайомому образі… Не впізнали? Як же ви могли розминутися з нею?..
– Та лікарня останні гроші винесе! – зривався на крик Василь. – За все платити треба! Всім платити треба! Якраз бізнес добре пішов, а тут…
0- Потерпи ще трішки. Купимо нові меблі для кухні – і тоді… Світлана тихо зітхала. Повертала на поличку гарненькі чобітки. Василь завжди знаходив привід обділити дружину обновкою. Не
– У нашому видавництві з’явився холостяк, – забувши привітатися, повідомила подруга. – Одне ім’я чого вартує – Світозар!
– Можна у тебе винайняти житло? Я хочу відпочити. Втомлений, розгублений, посивілий – він чекав на відповідь. Не встигла нічого сказати. Прокинулася. Ранок стукав у вікно прохолодними сонячними
“Права і техпаспорт у смартфоні”: в Україні офіційно запустили додаток “Дія”
Міністерство цифрової трансформації 6 лютого 2020 року презентувало мобільний додаток “Дія”, який дозволить українцям користуватися багатьма державними послугами за допомогою смартфона. На презентації виступив міністр внутрішніх справ Арсен

You cannot copy content of this page