— Так вони ж розлучились уже! Ну і що, що домовлялись разом кредит на весілля виплачувати? В кінці кінців ваш син чоловік, якось викрутитесь, – без краплі сорому заявили колишні свати.
Я відразу говорила синові, що пару він собі обрав невідповідну. Як часто буває, повівся на зовнішність, а “чим дихає” не розібрався. Спочатку їй були потрібні дорогі подарунки, поїздки на моря, а потім і шикарне весілля. І все це, на її думку, повинен був оплачувати мій син.
Я ростила сина одна і вважаю, що впоралася добре. У колишньої невістки повна сім’я, але це одна назва. Коли зустрілися всі разом обговорити майбутнє весілля, її батьки, що називається зараз у молоді, почали «зливатися». У них грошей немає, зарплата ніяка, суцільні проблеми-проблеми. Воно б і добре, але дочка їх хотіла і плаття шикарне, і ресторан кращий, і тамаду найдорожчого в місті.
В результаті дійшли до того, що мені довелося на себе брати кредит, щоб оплатити всі її забаганки. А там, чого тільки не було! Домовились зі сватами, що я плачу кредит з ними навпіл, це був наш спільний батьківський подарунок.
Моєму синові все це було абсолютно ні до чого, але він був настільки закоханим, що не бачив справжньої картини і в усьому догоджав майбутній дружині.
Прожили вони 2 роки, з них нормально тільки перші півроку. За цей час невістка змінила 3 місця роботи, то їй не подобається, то їй складно, то ще якась небелиця. При цьому запити у неї після РАЦСу виросли ще більше. Очікувано почалися непорозуміння. Вона закидала, що син мало заробляє і погано її забезпечує.
В кінці вже так знахабніла, що почала з подружками такими ж ходити по клубах і барах ночами, напевно, почала шукати нового чоловіка. Природно, розлучилися вони. Який чоловік буде терпіти таку поведінку?
Весь цей час я плачу «весільний кредит». Батьки невістки теж гроші давали, але постійно з затримкою і не завжди повну суму. Я мовчала, не хотіла псувати відносини, тоді ще сподівалася, що діти будуть жити.
Але після розлучення свати теж вирішили знахабніти. Пред’являють якісь смішні претензії до мого сина, то взагалі на зв’язок не виходять, і природно не платять. А платити треба ще 2 роки. Щомісячний внесок не критичний для мене, але тут справа навіть не в грошах. Була ж домовленість, що організація цього весілля наш спільний подарунок.
І, як тепер просити їх платити? Формально кредит оформлено на мене і банк не може мати до них претензій. Відчуваю, що нічого вже не поробиш, але змиритись не можу.
Текст підготували – intermarium.news
Головна картинка – firestock
