— Тільки тобі випадає, доню. – чую мов крізь туман якийсь, голос своєї матері.
Це ж треба таке, мама про мене і не згадувала цілих 15 років. Не існувало мене для неї і тут з’явилась, як вітер у іншу сторону повернув.
Не доглядати себе вона просила, не допомоги собі у тому дзвінку випрошувала. Тут іншу тему підняла . Мені від обурення аж подих перехопило, але мама те сприйняла, як мовчазну згоду на те, аби вона далі говорила.
Я її вислухала і вимкнула зв’язок. Блокувати того номера не стала, бо то марна справа, знаючи маму поки в селі мобільні не скінчаться, вона телефонувати і просити допомоги для сестри моєї не припинить.
Три тижні минуло, вісімдесят дзвінків я відхилила, тони не прочитаних повідомлень у спам закинула. Мама не виморюється писати і просити. Бачте, я повинна забути як вони усі мене зрадили. Я повинна згадати, що ми родина і кинутись на допомогу.
Заміж за Гену я вийшла у 27 років. На той час уже повернулась із заробітків, придбала собі квартиру і вчилась, паралельно працюючи у одній із фірм.
Заробляла гарно, квартира своя, освіту отримувала. Я була завидною нареченою, мала купу кавалерів, але до душі припав Гена. Чому?
Напевне тому що залицялись до мене чоловіки високого статусу, а я була не готова. Сама з села, шукала такого ж сільського парубка, який буде простим і щирим. Гена таким здавався.
Ми з Геною часто у село їздили. Мама жила сама певний час, потім сестра моя старша розлучилась і з дітьми до неї переїхала. Ми допомагали, бо двом жінкам у селі важко жилось.
Але, виявилось що їздила я туди з однією метою, а мій чоловік геть із іншою. Допомагала я мамі і сестрі в одному, а чоловік мій старався геть на інших теренах.
Ту розмову зі мною не чоловік, не сестра, мама моя почала. Здалеку зайшла, з долі нелегкої, з того, що життя інколи повороти робить круті, але потрібно вміти радіти і бачити позитив:
— Ми ж тут геть одні, доню. Ти знаєш, як нам важко, бачиш, що без чоловічих рук ну ніяк. Та й сестра твоя сама мусить двох дітей підіймати. Їй до пари надійний чоловік треба. Та й при надії вона. Тож ти повинна зрозуміти, що для трьох діток тато треба.
Я нічого не могла втямити і скласти до купи і логіку у тих словах знайти було вище моїх сил. Потік слів і головна тема: я поступитись повинна і зрозуміти.
— Ну що не зрозуміло, – зрештою не витримала моя мама, – Гена твій і сестра твоя – пара. Скоро і онука мені подарують. Ти повинна бути мудрою і зрозуміти, що в них любов і сім’я. Не руйнуй сестрі долі, відійди.
Я оніміла. Мене зрадив чоловік. Коханий чоловік. Мене зрадила сестра, якій я усі ці роки допомагала, чиїх дітей я охрестила. А головне – мама. Вона все знала і покривала закоханих.
Я сіла в авто і поїхала з того дому назавжди. Речі свого колишнього чоловіка виставила у сміттєвих пакетах до смітника. Він намагався мене зустріти, щось там казав услід, однак, я мов у тумані ходила.
П’ять років я була сама не своя. Я не мала друзів, не мала тоді ще подруг, не могла поділитись ні з ким тим що трапилось. Сама в собі все те переварювала і намагалась зрозуміти – за що?
Відтоді минуло 15 років. Нині я заміжня, підростають два сини, чоловік значно старший від мене і значно кращий від того, яким колись був Гена у шлюбі.
Максим нас дуже любить, оберігає і справді про нас піклується. Я – щаслива жінка, хоч і не гоже у наш час так казати. Але доля мені подарувала того, про що я так відчайдушно мріяла.
А тепер, раптом, мене мама моя згадала. Бачте як обернуло – Генночка їхній занедужав. У сестри вже шестеро діток і старший студент, а молодший ледь у садок пішов.
І от зараз, вони усім миром збирають кошти на те, аби Геночку на ноги поставити. Згадали про мене і знаючи, що я живу досить таки заможно, очікують від мене допомоги.
— Більше нема їй на кого сподіватись, доню. Шестеро діток, та де в них такі гроші? Ти звісно, не права, скільки років знати про себе не давала, відмовилась від нас. Але нині – будь людиною, допоможи сестрі.
Не знаю, може й справді ситуація там не проста. Можливо, я й повинна була б допомогти, але не хочу і не буду. Я тих усіх людей узагалі знати не хочу і чути також.
Ну от скажіть, ви б допомогли?
Головна картинка ілюстративна.
