Батька Валери не стало, коли хлопцеві було лише десять років. Матері доводилося справлятися одній.
Ельвіра дуже любила сина, витрачала велику кількість грошей на його навчання. У результаті Валера перетворився на дуже гідну дорослу людину. Мама ним дуже пишалася.
Валерій закінчив університет та отримав диплом з відзнакою. Влаштувався на хорошу роботу. Одразу після закінчення практики отримав можливість бути керівником новоствореного відділу.
— Тепер потрібно підшукати йому гарну дружину. – думала Ельвіра.
На дні народження одного зі своїх приятелів Валерій зустрів Оксану. Вона була трохи молодша, але хлопець теж їй сподобався. Зав’язалися стосунки.
Оксана була дуже щирою та порядною дівчиною, розумною. Вона керувала власною не великою справою – салоном краси. Нічого такого, але прибуток мала не поганий.
Відносини молодих стрімко розвивалися, їм було добре в компанії один одного. Кожен був амбітним і цілеспрямованим, це зближало.
Потім Валера представив свою обраницю матері. Спочатку Ельвірі дуже сподобалася його дівчина. Влаштували шикарне весілля з величезною кількістю гостей – особливо багато було знайомих у нареченої. Усі раділи за гарну пару.
Свекруха постійно натякала молодій сім’ї, що їм варто подумати про онуків. Але ті чомусь уникали цієї теми.
Оксана дивилася на все так:
— Якщо судилося, то у нас обов’язково будуть діти. Певне, поки що не час.
По роботі Оксані часто доводилося їздити до столиці. Вона ходила на курси підвищення кваліфікації, ставала майстром у справі. На навчання витрачалося чимало часу. Чоловік завжди підтримував свою кохану жінку, пишався тим, що вона робила. Саморозвиток – це дуже важливо. Ось як він думав.
Серйозних непорозумінь у їхній родині не було. Дрібні негаразди іноді виникали, але їх відразу вдавалося вирішити.
Не можна, щоб усе було так добре, мабуть, так подумала свекруха. Спочатку вона тільки дошкуляла своєму синові.
– Самому це все не набридло? Дружина завжди їздить, майже не буває вдома. Їй байдуже на сім’ю, думає лише про роботу. Сумно дивитись на те, який ти самотній. І вона щодня викладає свої фото в інтернет! І на жодному немає тебе! Хіба не прикро?
– Мамо, прошу, припини. Оксана багато працює. Вона любить свою справу, я не обмежуватиму її. Ми підтримуємо та любимо одне одного, у нас немає негараздів. Скоро разом поїдемо у відпустку.
На якийсь час Ельвіра відстала від сина. Але вистачило її ненадовго.
Того дня вона вкотре прийшла в гості. Спілкування за вечерею було цілком мирним, обговорювали, що в когось сталося останнім часом. Але потім, коли свекруха допомагала Оксані мити посуд, вона змінила тему на менш нейтральну:
— Люба моя, може, тобі варто припинити свої поїздки? У тебе хтось з’явився у тому місті? Ви ж сім’я, а сім’я має жити весь час разом. Я взагалі не в захваті від твоєї роботи, якщо чесно. Зовсім чоловікові уваги не приділяєш.
— Я працюю заради нашого майбутнього та заради дітей, яких ми хочемо потім привести у цей світ. Я не маю наміру кидати роботу. Мене та Валерія все влаштовує.
— Тобі варто мене послухати та обрати! Робота чи сім’я. Щось одне! — повчальним тоном сказала свекруха.
— Не треба намагатися керувати мною. Я сама розберуся, як мені жити. Так, ви хвилюєтеся з приводу онуків. Я все розумію. Але в нас поки що не ті плани, розумієте? — озвалася Оксана. — Не треба влазити до нашої родини. Якось самі з усім розберемося, дорослі ж люди.
Чи потрібно казати, що після цієї розмови Ельвіра свято увірувала, що у невістки таки хтось є у столиці. Цим вона щодня діймала свого сина і таки вода камінь точить. Валерій почав з недовірою ставитись до поїздок дружини.
У молодій родині почались непорозуміння. Валерій просив дружину не їздити нікуди, та ж розуміла звідки вітер дме і щиро не розуміла чоловіка – чому він їй не вірить.
П’ять років минуло. Оксана з Валерієм розлучені. Жінка переїхала до столиці де має своїх кілька салонів. Вона має сина – дитину Валерія, але він про це знає. Ельвіра таки досягла свого – посіяла недовіру і розбрат, от тільки навряд вона цьому радіє наразі. Син після розлучення змінився до невпізнання. Напевне, він усе ще кохає колишню дружину, адже втратив смак до життя. Його справа давно закрита, а сам він цілими днями лежить на дивані біля телевізору.
Передрук тільки з гіперпосиланням на intermarium.news.
Головна картинка – pexels.
