Тримаю отой папірець в руках і не знаю, що маю робити. Ніка дивиться на мене величезними очима а я на неї. Ото мені доброта і розуміння повернулись, та ще й з “процентами”.
Моєму сину вже майже 30 років. Кілька років тому він привів до нашої оселі свою наречену. Дівчина начебто пристойна, спокійна, проте господинею не була, казала що не навчена ніким. Вона навіть не знала, як яєчню посмажити. Я їй у всьому допомагала і показувала, що сама вміла, аби вона поступово всьому навчилася. Проте, бачила я що вона робила все без ентузіазму і поводилася, як у гостях. Зрештою, я була змушена сама і готувати, і прати, і прибирати.
Коли мені це набридло, я почала готувати тільки для себе та доньки. Невістка повернулася з роботи і обурилася:
— А ми з Орестом чим вечерятимемо?
— Те, що ти приготуєш, те й їстимете.
— І за що ви зі мною так? Я одразу зрозуміла, що я вам не сподобалася! – почала хникати невістка. І в сльози. Та так гірко що аж захлипалась до приходу сина мого.
Сина я попередила: якщо він вирішив створити свою сім’ю, нехай і несе за неї відповідальність. Я дала молодятам тиждень на те, щоб вони з’їхали на орендовану квартиру. Більше я обслуговувати їх не збиралася, бо я кухар і прибиральниця і прачка. Нащо воно мені питається?
Син мене зрозумів і ображатись не став. За кілька днів вони переїхали і почали облаштовуватися на новому місці. До них у гості я не ходила, а ось вони до мене часто навідувалися. Вечеряли та обідали вони постійно в мене. Мене це напружувало, звичайно. Як тільки я хотіла з сином про це поговорити, він мені заявив, що невісточка в положенні.
— Мам, чи можна ми в тебе знову житимемо? Зрозумій, вона ледь ходить, постійно у вбиральні, бо запахів ніяких не переносить. А сам я не зможу і її забезпечити і квартиру орендовану оплатити.
Мені довелося знову їх до себе пустити, адже я не могла відвернутися від рідної дитини. Невістка так і не хотіла мені допомагати. Як попросиш її щось зробити, так зразу пані зле стане. А як їсти кличеш — все в неї минає. Дочка моя весь день крутиться, мені допомагає, а в цієї тисячі відмазок.
Після появи онуки стало ще гірше. Як виявилось, невістка не збиралась і за донькою дивитись. Все я повинна була робити. Крім того, відносини між молодятами почали псуватися. Вони дуже часто стосунки з’ясовували. І що найцікавіше – невдоволеною сам евістка була. Її не влаштовував заробіток чоловіка. Бачте, дуже вона економить на всьому і не може собі дозволити навіть до перукаря улюбленого сходити волосся пофарбувати, бо чоловік їй не дає шість тисяч на процедуру. Ну? Уявіть собі -шість тисяч. Якось син навіть заявив, що йому додому через дружину повертатись не хочеться.
Тривало це доти, доки внучці не виповнилося півтора року. У серпні цього року я мусила летіти з роботи на таксі, бо невістка скинула повідомлення про те, що онучка моя сама вдома, а вона поїхала. Коли я двері відчинила, то побачила на столі записку. На тому папірці невістка повідомила, що виїжджає за кордон і не буде повертатись, адже життя з моїм сином – існування. про дитину ні слова. ніби увесь світ навколо неї обертається.
Кілька місяців уже минуло, а вона, навіть, не дзвонить. Син намагався вийти з нею на зв’язок, але телефон недоступний. Швидше за все, повертатись за донькою вона не збирається. З внучку доводиться бути мені, адже син працює у дві зміни, щоб забезпечувати дитину.
Я не розумію, що буде далі і як нам тепер бути.
3,02,2023
Головна картинка ілюстративна.
