fbpx

Це ж треба так вчинити. Значить, нам вони в обличчя нічого не сказали, просто промовчали, аби бути добрими. А вже за нашими спинами почали хвилю підіймати

Люда та її чоловік оформили іпотеку, але самі поки що живуть у родичів, вирішили, що буде вигідніше зробити ремонт і здавати квартиру, щоб гроші за оренду йшли якраз на погашення іпотечного кредиту.

Ось тільки знайти хороших орендаторів не просто, люди можуть так занедбати квартиру, що її потім нічим не відмиєш. Як кажуть, не своє – не шкода.

І ось тут саме мамі Люди стара подруга запропонувала варіант. Її діти хочуть жити самостійно, підшукують собі потрібний варіант. Чоловік одразу висловив своє категоричне заперечення. Недаремно вважають, що зі своїми не варто зв’язуватися ні з бізнесом, ні з орендою.

Але Люда мислить інакше. Хлопця цього, сина подруги мами, вона пам’ятає ще з дитинства. Він начебто адекватний. Отже, є надія, що з квартирою буде обходитись добре і оплату вносити вчасно.

Домовилися, що ключі від квартири зможуть віддати квартиронаймачам у неділю. Ремонт вже був практично закінчений, залишалися останні штрихи, наприклад, доробити електрику, сміття вивести. Саме тижня вистачило б для того, щоб повністю закінчити всі роботи, але тут надійшла пропозиція від друга сім’ї. Він запрошував Людмилу, її чоловіка та дітей до себе на дачу. Привід відсвяткувати день народження доньки. Пропозиція була дуже привабливою, оскільки і Люда і вся її сім’я вже давно не відпочивали.

«Я у декретній відпустці, але намагаюся підробляти тим, що пишу курсові роботи для студентів. Чоловік теж трудиться, не покладаючи рук. Він цілий день проводить на основній роботі, а ввечері мчить на нову квартиру, щоб зробити ремонт. Зайвих коштів ми не маємо, тому доводиться все виконувати власними силами. Хоча було б добре найняти бригаду і ні про що не думати», — ділиться своєю історією Людмила. «Я теж намагаюся допомагати йому, чим можу, у міру своїх можливостей. І ще мені потрібно встигнути за дітьми доглянути, їсти приготувати і курсові роботи в термін здати.

Не можу я людей підвести. Ми з чоловіком дуже втомилися. Я взагалі останнім часом сплю по три години на добу. Ось і вирішили прийняти пропозицію. Дітям теж не завадить отримати нові враження та поміняти картинку. А ремонт вирішили закінчити на тижні. Передзвонили нашим потенційним квартиронаймачам та попередили їх, що не виходить заїхати, як домовлялися. Пояснили ситуацію, тобто час заїзду перенесли на кілька днів пізніше. Ми з чоловіком розсудили так, що від того, коли ми віддамо ключі у неділю або у вівторок, нічого не зміниться.

Справа в тому, що у сина маминої подруги родичі у столиці є, тобто вони, якщо можуть переночувати кілька днів у батьків. Письмовий договір ми не складали, просто орієнтовно визначили терміни. А якщо їх щось не влаштовує, то вони можуть зняти квартиру на кілька діб або взагалі пошукати інший варіант. Ми ж заставу з них не брали і взагалі нічого не зобов’язані. Вони вислухали нашу інформацію, сперечатися і заперечувати не стали, як кажуть, взяли до уваги. Ми з чистою совістю вже готувалися поїхати на дачу, як раптом мені зателефонувала мама і почала волати в трубку, що ми підвели людей» .

«Якби я знала, що в мене така дочка, то ніколи не стала б з тобою зв’язуватися! Ти розумієш, що ви наробили? Ви пообіцяли людям, а в останній момент порушили свою обіцянку. Так не роблять. Я ще розумію, що якби у вас була поважна причина для відмови, а що? Ви просто вирішили погуляти. А люди, між іншим, уже “на сумках сидять”. І що тепер їм накажеш робити?» — вола в трубку мати Людмили.

Жінку це дуже засмутило, причому стільки, що у всієї сім’ї зникло бажання їхати за місто. «Це ж треба так вчинити. Значить, нам вони в обличчя нічого не сказали, просто промовчали, а матері своїй скаржилися, а вона мою маму налаштувала. Але це ще не все. Моя ж мама знає і бачить, як ми працюємо, як стомлюємося, скільки сил витрачаємо. Я не розумію, чому вона приймає чужу сторону. Адже ми рідні люди, їй треба було б навпаки, підтримати свою доньку та зятя. Я їй говорю: «Мамо, ти нас краще пожалій», а вона вперто стоїть на своєму.

Їй перед чужими людьми соромно, а на нас їй просто начхати. Каже, що ми повинні були все зробити, а ремонт у призначений строк закінчити.

Тепер навіть не знаю як нам бути. Якщо вже пішла така розбірка, то, напевно, нам краще пошукати інших людей, яким можна здати квартиру. Я підозрюю, що якщо зв’яжуся з маминими знайомими, то щоразу, якщо виникатиме якесь непорозуміння, то в мене будуть псуватися стосунки з мамою. Чоловік зітхає та каже, що попереджав мене, а я не вірила. І що? Відмовляти людям? Воно мені треба після всього?».

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page