Зі своєю свекрухою я завжди воліла не сперечатися. По-перше, мене виховали шанобливо ставитися до людей похилого віку, а по-друге, це мама мого чоловіка. Це їй я зобов’язана тим, що я маю Сергія.
А от свекруха ніколи не скупилася у висловлюваннях до мене. Так було й цього разу.
— Ти що не бачиш, що в тебе пилюка на меблях? – запитала вона.
Потім узяла ганчірку і почала витирати шафу. Я вже звикла до такої поведінки, тому просто мовчала, не заважаючи свекрусі наводити лад. Потім вона взялася за посуд.
— Давай миюче, навчу тебе посуд мити, – промовила вона.
— Ну, дивися, стало чистіше! – оголосила свекруха, коли закінчила з посудом.
— Не знаю, я різниці не помітила, – відповіла я.
Незабаром вже мав повернутися з роботи Сергій, тож я вирушила на кухню варити розсольник.
— А ти як розсольник вариш? З огірками? — знову з’явилася на горизонті свекруха.
— Звичайно, а як можна розсольник без огірків варити? – з подивом відповіла я.
— От, як ти мого сина годуєш, якщо не знаєш, що він кислих огірків не любить. Іди в кімнаті посидь, я сама все зроблю.
— Ні, я краще піду на подвір’ї книжку почитаю. А ви коли закінчите, то покличте мене, — відповіла я.
Я почитала книгу у дворі, так і не дочекавшись запрошення від свекрухи, повернулася до будинку.
— Чому в тебе квіти на кухні. Ти що не знаєш, що вдля дитини це не корисно. Негайно прибери, – заявила Ніна Михайлівна.
— Ні, квіти мені подобаються. Вони тут стояли і стоятимуть, — твердо відповіла я.
— От як ти загаворила з людиною, яка тобі виростила чоловіка такого прекрасного. Я ночей не доспала. А ти так?
Якраз увійшов Сергій.
— Синку, ти нічого не помічаєш? Як у квартирі чисто стало? — лагідним голосом промовила свекруха.
Сергій озирнувся довкола. “Ні, все як було, так і є, завжди чисто”. Свекрусі його відповідь не сподобалася.
— Іди, поїж, мама тобі розсольник приготувала.
Сергій спробував одну ложку розсольника і відсунув тарілку.
—Мамо, як ви розсольник без огірків приготували. Ви що знову мене з двоюрідним братом переплутали? Це він огірки не любить. Ви, мабуть, зовсім втомилися, треба відпочити. Вирушайте додому.
Свекруха зрозуміла, що син не збирається приймати її сторону. А я не змогла стримати сміху. Свекрусі більше нічого не залишалося, як зібрати речі та піти. Більше вона подібної поведінки собі не дозволяла. А я вдячна Сергію за те, що він за мене заступився.
Головна картинка – pexels.
