Тому що ти точно впевнений – клала вона на твій безлад. Причому клала настільки беззастережно, що і бровою не поведе, коли з порога наступить на лего чи прилипне босою ногою до калюжі від компоту.
Вона розкриє двері в квартиру, морозна чи мокра, в залежності від погоди, скаже якесь безглузде «Ку-ку, а ось я!». А в руках у неї обов’язково буде упаковка разюче несвіжого печива з найближчого кіоску.
Її не потрібно зустрічати біля входу, розшаркуватися і метушитися з речами. Вона прекрасно знає, де у тебе в квартирі ванна і як пройти на кухню. Підійде, візьме за руку, відтягне тебе від плити і посадить за стіл, зовсім спокійно змахнувши крихти зі столу на підлогу.
Вона сама підійде до раковини, дістане звідти дві кружки, блюдця і ложечки, помиє і поставить на стіл. А потім ви будете пити чай і мокати в нього сухе печиво. А може навіть відкопаєте на антресолях зацукроване варення з аґрусу і будете їсти його прямо з банки.
А коли вона піде, ти навіть і не згадаєш, про що з нею говорила. Але безлад в квартирі дивним чином випарується.
А тепер замініть слово «квартира» на слово «душа» і перечитайте ще раз.
Взято з мережі. Фото – ілюстративне.