fbpx

У перший же день нашого знайомства Інна Анатоліївна вирішила показати хто ж головний. Не соромлячись сказала мені щось уїдливе з таким усміхненим і добрим обличчям, що я не одразу і зрозуміла сенс її слів. А от коли дійшло, одразу пішла з козирів

Ми з чоловіком і дітьми живемо разом з його мамою. Так склалися обставини, і ми вже звикли. Звичайно, відносини між нами не назвеш ідеальними. Його матір має непростий характер. Але, я теж не промах! Не даю собою керувати, і дітьми теж! Коротше кажучи, ми зі свекрухою не подружки і навіть не приятельки!

Ну, а якщо серйозно, то ми трохи недолюблюємо один одного! Вона ніколи не втрачала можливості сказати мені щось неприємне з першого дня спільного життя. Ну а я їй відповідаю тим же. Ось так і живемо, як кішка з собакою!

Але що стосується відносин з сином, то тут все добре. Свекруха любить його, доглядає за ним і догоджає в усьому. Вона потурає йому і завжди стає на його бік, коли виникають якісь суперечки! Свекруха завжди захищає мого чоловіка! Я думаю, що саме через її надмірну любов до нього я відчуваю себе зайвою завжди! Ну правда!

Тепер ближче до діла! Справа в тому, що квартира, в якій ми живемо, належить свекрусі. Вона і оформлена на неї. Але мене це абсолютно не влаштовує! Я хочу, щоб свекруха переписала її на чоловіка! А що тут такого? Вона все одно дістанеться йому! Чому не зробити цього зараз! Я хочу, щоб мій чоловік був господарем в будинку! Тоді і я зможу мати більше прав! А так, трохи що, свекруха висловлює, що я живу в її квартирі, і вона може мене виставити за двері в будь-який момент! І що мені тоді робити? Куди нам з дітьми йти? Можливо це тільки порожні слова, але хто його знає, як складуться стосунки далі! Що нас чекає?

Я говорила про це з чоловіком. Він був не проти і підтримав мене. Але розмова з матір’ю не принесла бажаного результату! Вона відмовила йому! Ви тільки уявіть! Заявила, що чоловік отримає квартиру тільки після того, як її не стане!

Тепер у мене єдина думка, як би все повернути так, аби вона сама захотіла цю квартиру переоформити на сина. По трошки починаю підлещуватись до неї і вливаю чоловіку у вуха, що ми живемо тут на пташиних правах, а він мужик. Думаю що хоч так він нарешті підійме це питання серйозно.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page