Коли вони тільки зустрічалися, то вони були зелені з сірими вкрапленнями, потім ставали золотистими, а пізніше світло-карими. Це відбувалося залежно від пори року чи часу доби і Ярослав інколи думав, що його Тетяна – відьма, адже як вона його тими очима приворожила, так всі ці роки й тримала біля себе.
З початку у них все було, як у всіх, орендована квартира і малі діти, хоч там Таня наводила чистоту, але він якось не дуже помічав це, бо й сам працював, старався якнайбільш зробити, приходив втомленим і просто валився з ніг.
Але після того, як купили власну квартиру і діти пішли в школу, то вже чоловікові й очі розкрилися.
Вся заковика була в тому, що вже кілька років, Ярослав не може своїй дружині заглянути в обличчя, а бачить лише її згорблену спину і чує невдоволений голос:
– Роззуйся, не сміти, посунь, перенеси, пропилосось.
Його дружина зустрічає його на вечерю спиною – готує їсти, накладає на стіл, а коли він хоче її обійняти, щоб вона з ним посиділа, вона відмахується:
– У мене купа роботи! Хто її переробить?
І далі біжить витирати, підтирати, натирати все на своєму шляху, щоб воно світилося від блиску. Тетянина спина прасує його речі, миє під його ногами підлогу щовечора, щоб було чисто, бо хто як не вона це зробить. Пере у ванній, розвішує, парить і варить, а, коли її просять хоча б цієї суботи не робити генеральне прибирання, а піти на річку, то вона стає на весь ріст спиною і тримається в боки:
– А хто замість мене це зробить? Папа римський?
Ярослав робить з дітьми уроки, бо мамам вкотре протирає на кухні всі плямки, що залишилися на витяжці, далі читає їм казку і йде спати.
В спальні його зустрічає спина дружини, яка вже спить.
Він старався й сам прибирати, але все було не так, як у Тетяни:
– Ти тільки все зіпсував і тепер мені треба вдвічі більше часу, ніж я би це зробила сама! Звідки у тебе руки ростуть?
Ярослав сто разів хотів плюнути і піти геть, але ж Таня хороша дружина. Вдома затишок і завжди смачно та ще й десерти є.
Він вирішив, що діти підростуть і менше смітитимуть, на Танину думку, а там вони якось порозуміються. В багатьох пар після того, як діти їдуть вчитися починається друге молоде життя.
Але цього не сталося.
Таня й далі лазила з ганчіркою по квартирі та шаліла, коли на вулиці йшов дощ:
– Знову бруду наносите!
І ось Тані сорок, а вона яка? Чоловік не знає, бо ж вона ввесь час незадоволена. Чи допоможуть сережки виправити це, чи з’явиться блиск в її очах?
Не з’явилвся:
– Що це? Це мені до якого плаття ти вибирав і орнамент такий я не люблю. Порадився б зі мною, от бачиш, тільки гроші викинув на вітер!
Ярослав гримнув дверима і пішов з її життя, а Таня плакалася подругам, що все життя присвятила дому і родині, а чоловік її не оцінив.
Її мама заспокоювала, що вона теж он як старалася і батько теж не звертав уваги на чистоту, ходив взутий по помитому спеціально.
– Отак все для них стараєшся, а вони це не цінують і ще потім кажуть, що з нами жити неможливо. А самі тепер в такому свинарнику живуть, що й заходити лячно. Але нічого, щасливі. Нічого, ще прийдуть до нас!
Дві жінки, мати й донька, сиділи в ідеально чистій квартирі, підбадьорювали одна одну і не розуміли, чому від таких господинь пішли чоловіки. А ви як гадаєте – чому?
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
