Вчора моїй доньці виповнилося п’ять років. Ми з чоловіком організували з приводу першого ювілею справжній бенкет на весь світ: скликали всіх родичів, прикрасили будинок дорогими кульками. Іменинниця була ошатна немов справжня принцеса. Я б сказала, що свято вдалося, але свекруха додала свою ложку дьогтю.
У нас з нею спочатку відносини були не дуже. Але я все ж сподівалася, що в честь свята вона утримається від своїх коментарів. Але цілий вечір вона все одно примудрялася мене діставати. У ті моменти я тільки раділа, що вона завтра поїде, і я ще довго її не побачу (батьки чоловіка живуть дуже далеко від нас). В кінці вечора, коли гості розійшлися, ми почали прибирати. Я розбирала прикраси, а свекруха забрала сплячу дочку до кімнати. Коли я побачила, що дитини у кімнаті немає, пішла проконтролювати, чи все там гаразд. Двері були прочинені, і я почула, про що говорив чоловік зі своєю матір’ю.
Свекруха переконувала мого чоловіка зробити тест на батьківство! Мотивуючи тим, що дочка на нього зовсім не схожа. Мене накрила хвиля обурення, я готова була стерти цю пані в порошок. Але мені довелося стриматися. Справа в тому, що я й сама маю сумніви.
Шість років тому я зустрічалася з одним хлопцем, я навіть чекала його зі служби. А мій чоловік був його найкращим другом. Я здогадувалася, що він був в мене закоханий, але ні про що не говорила своєму хлопцеві. Коли він повернувся, я була на сьомому небі від щастя і чекала пропозиції вийти за нього заміж. Тоді я й дізналась що у нього є інша дівчина в тому місті, де він проходив службу. Я тоді не повірила. Однак раніше, ніж через тиждень мій наречений покинув мене, підтвердивши, що покохав іншу.
У відчаї я одразу відповіла на залицяння його найкращого друга. А вже через місяць дізналася про те, що при надії. Хлопець, до якого я кинулась за розрадою виявився порядною молодою людиною, і ми швидко зіграли весілля. А мій чоловік був його найкращим другом.
Ще деякий час я сумнівалась, хто з двох друзів справжній батько моєї донечки. Але мій чоловік був настільки турботливим батьком і чоловіком, що я щиро полюбила його і вирішила навіть не думати про те, що дочка може бути не від нього. І ось, через п’ять років його мати змусила мене знову сумніватися. Будь все по-іншому, я б не замислюючись зробила тест, щоб закрити їй рот. А тепер мені лячно. Раптом чоловік прислухається до матері і таємно від мене зробить те, про що вона просить? Раптом він не справжній батько нашої малої? Що тоді? Раптом він потім піде від мене? Я дуже сильно люблю його і не хочу втратити. З учорашнього дня я сама не своя, все думаю, що тепер робити і як бути.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
