Моєму синові 19. Захоплюється фотографією і в майбутньому планує заробляти на цьому. Задоволення це, прямо скажу, не з дешевих – щоб виходили класні фотки, потрібна дорога сучасна апаратура. У нас з чоловіком свій бізнес і, в принципі, ми можемо собі дозволити купити синові будь-яку техніку. Але навмисно цього не робимо, тому що вважаємо, що син повинен всього домогтися сам.
Олексій на нас не ображається і прекрасно сам справляється – щось купив б/у, потім грошей заробив і купив техніку класом вище, так і зібрав собі всю необхідну апаратуру. Вже потихеньку проводить фотосесії. Ми своїм сином пишаємося і вважаємо, що він впорається і без нашої фінансової допомоги.
Але саме з цього приводу у нас і виникають постійні суперечки з друзями, які вважають, що дитині необхідний «фінансовий старт». Вони своєму синові допомогли організувати майстерню по ремонту мотоциклів, тому що хлопчик дуже любить мотоцикли і добре в них розбирається. Але з часом ця майстерня просто перетворилася в тусовку байкерів, де вони збираються вечорами, попиваючи пінне і спілкуються. Ніякого доходу вона не приносить, одні збитки, на які батьки вже махнули рукою. А якби хлопчик організував бізнес на свої гроші, він знав би їм ціну і не дозволив би такому статися.
Ось в такому ключі і проходять наші дебати з друзями – ми наполягаємо, що дитина повинна бути самостійною і досягати всього сама, а вони називають нас скнарами, які шкодують грошей для свого єдиного спадкоємця.
А як ви думаєте, як правильно? Дати дитині відразу «всі карти в руки» чи хай сам все здобуває?
Ксенія, 43 роки.
Фото – ілюстративне.
